5.4 Екологічна роль гумусу
Розвиваючи вчення В.І.Вернадського про біосферу, В.А.Ковда в своїх працях (1981, 1985) підкреслює загальнопланетарну роль ґрунту як акумулятора органічної речовини і пов’язаної з ним енергії. Він запропонував гумусний горизонт ґрунтів планети вважати особливою енергетичною оболонкою – гумусосферою.
Рослинні залишки, надходячи у ґрунт, несуть приблизно 17-21кДж енергії на 1г сухої речовини. Підраховано, що ґрунти, які містять 4-6% гумусу, а середні запаси його становлять 200-400т/га, накопичують на 1га стільки енергії, скільки дають 20-30 т антрациту.
Енергія органічної речовини ґрунтів використовується мікроорганізмами і безхребетними тваринами для фіксації азоту та багатьох інших хімічних і біологічних процесів. Тому підтримання запасів гумусу в ґрунтах – найактуальніша проблема сучасного землеробства. В багатьох регіонах земної кулі вміст гумусу в ґрунтах за останні 30-40 років зменшився на 30%.
Гумусні речовини поліпшують фізичні властивості ґрунту. Ґрунти з високим вмістом гумусу мають широкий діапазон фізичної стиглості, тобто їх можна обробляти в широкому інтервалі вологості. Такі ґрунти потребують менших затрат на механічний обробіток. Так, за даними І.В.Кузнєцової, підвищення вмісту гумусу в дерново-підзолистих ґрунтах від 2,5 до 5-6% сприяє підвищенню оструктуреності ґрунту до 50%. Одночасно збільшуються пористість, вологоємність і ємність вбирання ґрунту.
Велике екологічне значення мають біологічно активні речовини, що входять до складу органічної частини ґрунту. Гумусні речовини стимулюють ріст кореневих волосків і кореневої системи в цілому. Ферментативна активність гумусу зумовлює інтенсивність надходження
СО2 в приземний шар атмосфери. Підвищення концентрації СО2 у повітрі інтенсифікує фотосинтез рослин.
Таким чином, органічна речовина ґрунту і пов’язана з нею енергія забезпечують стабільність біосфери. Виснаження запасу гумусу в ґрунтах нашої планети призведе до незворотніх екологічних наслідків. Перед сучасним суспільством стоїть завдання – відродити і зберегти оптимальний гумусний стан ґрунтів.
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- 1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- 1.1 Поняття про ґрунт
- 1.2 Ґрунтознавство як наука
- 1.3 Методи дослідження ґрунту
- 1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- 2.1 Вивітрювання гірських порід
- 2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- 2.3 Первинні і вторинні матеріали
- 2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- 3 Походження і розвиток ґрунту
- 3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- 3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- 3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- 3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- 3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- 3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- 3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- 3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- 4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- 4.1 Фазовий склад ґрунту
- 4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- 4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- 4.4 Забарвлення ґрунту
- 4.5 Структура ґрунту
- 4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- 4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- 4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- 4.9 Класифікація ґрунтів
- 5 Органічна речовина ґрунту
- 5.1 Склад органічної частини ґрунту
- 5.2 Утворення і склад гумусу
- 5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- 5.4 Екологічна роль гумусу
- 5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- 6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- 6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- 6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- 6.3 Ємкість вбирання та її значення
- 6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- 6.5 Ґрунтовий розчин
- 6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- 6.7 Лужність ґрунтів
- 6.8 Буферність ґрунтів
- 7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- 7.1 Стан і форми води в ґрунті
- 7.2 Водні властивості ґрунту
- 7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- 7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- 7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- 8 Ерозія ґрунтів
- 8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- 8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- 8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- 8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- 8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- 9 Радіоактивність ґрунтів
- 9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- 9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- 9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- 10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- 10.1 Родючість ґрунту та її види
- 10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- 10.3 Бонітування ґрунтів
- 11 Меліорація ґрунтів
- 11.1 Загальні відомості про меліорацію
- 11.2 Із історії меліорації
- 11.3. Гідротехнічні меліорації
- 11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- 11.5 Агрономічні меліорації
- 11.6 Теплові меліорації
- 12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- 12.1 Умови ґрунтоутворення
- 12.2 Ґрунти Українського Полісся
- 12.3 Ґрунти Лісостепу України
- 12.4 Ґрунти степової зони України
- 12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- 12.6 Ґрунти Гірського Криму
- 12.7 Ґрунти Українських Карпат
- 13 Охорона ґрунтів
- 13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- 13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- 13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- 13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- 13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- 13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- 13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- 13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- 13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- 13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- Перелік рекомендованих джерел