108Економічний потенціал фрн.
«Даймлер», «Сіменс», «Порше», «Люфтганза», «САП». Німецькі підприємства користуються чудовою репутацією в усьому світі. Вони представляють напис «Made in Germany», який шанується повсюди як гарантія якості. Вони символізують інновації, якість і технічні переваги. Проте третя в світі за потужністю економіка – це не лише «глобальні гравці», але й багато відомих лідерів світового ринку з кіл середнього й малого бізнесу, що становить осердя німецької економіки. Вони всі покладаються на хороші рамкові економічні умови в «країні ідей» і на відмінну кваліфікацію робітників. Іноземні інвестори також цінують це – як перевагу в часи глобальної економіки.
Німеччина належить до найбільш промислово Розвинених країн світу і після США і Японії має третю за масштабом економіку. Маючи населення 82,3 мільйона мешканців, вона – найбільший і найважливіший ринок у Європейському Союзі (ЄС). 2007 року Німеччина виробила валовий внутрішній продукт (ВВП) у розмірі 2423 мільярди євро, що відповідає 29 455 євро на душу населення. Цим досягненням вона завдячує насамперед зовнішній торгівлі. Завдяки своєму експорту загальним обсягом у 969 мільярдів євро (2007 р.) – понад третини валового національного доходу – Німеччина стала найбільшим експортером товарів у світі. Таким чином вона, як жодна інша країна, має глобальну орієнтацію економіки і міцніше, ніж багато інших держав, пов’язана зі світовою економікою. Більш ніж кожен четвертий євро заробляється на експорті товарів і послуг, а більш ніж кожне п’яте робоче місце залежить від зовнішньої торгівлі. Найважливіші економічні центри Німеччини – Рурська область (промисловий регіон, що перетворюється на центр високих технологій і послуг), райони навколо Мюнхена і Штутґарта (високі технології, автомобілебудування), Рейн-Некар (хімічна промисловість), Франкфурт-на-Майні (фінанси), Кьольн, Гамбурґ (порт, авіабудування – виробництво «Аеробусів», індустрія мас-медіа), Берлін і Лейпциґ. Нещодавно німецька економіка пережила велике кон’юнктурне піднесення – у 2007 році вона зросла на 2,5 відсотка. А особливо помітно – на 8,4 відсотка – виросли інвестиції підприємств. Зі зростанням економіки, яке виграє від імпульсів піднесення і з-за кордону, і з середини країни, безпосередньо пов’язане зменшення кількості людей, які зареєстровані як безробітні. У грудні 2007 року ця цифра становила 3,4 мільйона – найнижчий рівень грудня, починаючи з 1992 року. Для такого позитивного розвитку в економіці та на ринку праці існує ціла низка факторів.
Економічна політика поліпшила так звані «рамкові умови», і підприємства підвищили свою конкурентоспроможність. Таким чином був знижений рівень обов’язкових нарахувань на зарплатню, став гнучкіший ринок праці та зменшився рівень бюрократії. Крім того, 2008 року набула чинності реформа податку на підприємства. Підприємці одночасно змогли оптимізувати структури закупівель і витрат, здійснити інвестиції в інноваційні продукти і зміцніти для конкурентної боротьби.
Іноземні інвестиції: привабливі умови для економічної діяльності. З точки зору іноземних інвесторів Німеччина є однією з найпривабливіших у економічному сенсі країн світу. Про це свідчать нещодавні опитування, проведені серед іноземних менеджерів, а також дослідження визнаних міжнародних консультаційних компаній. В одному зі своїх досліджень 2007 року аудиторсько-консалтингова компанія «Ернст енд Янґ» вивчала привабливість Європи як економічного простору. Відповідно до цього Німеччині вдалося, на думку іноземних менеджерів, вийти на перше місце в Європі як провідній країні щодо економічної привабливості. У міжнародному порівнянні Німеччина особливо виділяється в галузях наукових досліджень і розробок, високої кваліфікації працівників і рівня логістики. Сюди додаються ще центральне географічне розташування, інфраструктура, правова захищеність і наявність робочої сили. З 1997 по 2006 рік у Німеччину було вкладено 473 мільярди доларів іноземних інвестицій, зокрема такі великі інвестиції, як здійснені концернами «Дженерал електрик» або «АМД». Таким чином, Німеччина посіла п’яте місце серед країн із найбільшими прямими іноземними інвестиціями. Як важливий плюс розглядається кваліфікація робітників. Близько 81 відсотка зайнятих мають професійну освіту, з них 20 відсотків – університетські дипломи або дипломи про закінчення вищих фахових шкіл. Ще однією підвалиною високого рівня кваліфікації є «дуальна система» професійної освіти, яка поєднує навчання на підприємстві з навчанням у професійному училищі та забезпечує визнану якість профосвіти. Провідні позиції у технологіях багатьох галузей У багатьох технологіях майбутнього, де спостерігається значне зростання, Німеччина також одна з провідних націй. До них належать біотехнологія, нанотехнологія, інформаційна технологія і багато інших високих технологій в окремих секторах (біометрія, аерокосмічна галузь, електротехніка, логістика). Міцні позиції на світових ринках посідають німецькі екологічні технології (вітроенергетика, фотогальваніка, біомаса), причому виробники вітроенергетичного обладнання мають частку на світовому ринку в 50 відсотків.
Інформаційна і комунікаційна технологія після автомобілебудування та електротехніки/електроніки вже стала третьою за потужністю галуззю економіки. У галузі біологічних і генних технологій Німеччина поряд із США – найпривабливіша країна, а в нанотехнології вона в багатьох питаннях науки сьогодні навіть випереджає всіх. Фундамент для міжнародної конкурентоспроможності німецької економіки створюють не лише великі підприємства, акції яких нотуються у Німецькому індексі акцій (DAX), такі як «Сіменс», «Фольксваґен» або «БАСФ», а й десятки тисяч малих і середніх фірм (до 500 працівників) у переробній промисловості, особливо в машинобудуванні, в суміжних галузях, але водночас і в таких паростях майбутнього, як нано- і біотехнології, які часто організовуються у кластери. На малих і середніх підприємствах працюють понад 20 мільйонів робітників – і це найбільша кількість зайнятих, а крім того, такі фірми надають переважну кількість місць для професійної освіти молоді. Найважливіші сектори промисловості Частка промисловості в загальному експорті становить 87 відсотків (2006 р.) і тим самим є двигуном зовнішньої торгівлі. Найважливіші галузі промисловості – автомобілебудування, електротехніка, машинобудування і хімічна промисловість. Лише в цих чотирьох галузях працює близько 2,88 мільйона робітників, які створюють обігові кошти в розмірі 767 мільярдів євро. Як у всіх західних промислово розвинених країнах, у німецькій промисловості вже протягом років відбуваються глибокосяжні структурні зміни. Деякі традиційні галузі промисловості (сталеливарна, текстильна) протягом минулих років значно скоротилися через переміщення ринків праці і тиск із країн з низьким рівнем зарплатні або, як у випадку фармацевтичної промисловості, перейшли у власність іноземних компаній унаслідок придбання або злиття підприємств. Однак промисловість залишається опорою німецької економіки і порівняно з іншими промислово розвиненими країнами – такими, як Велика Британія або США, – створює широку й міцну основу для зайнятості – на промислових підприємствах працюють вісім мільйонів чоловік. Автомобілебудування: найпотужніша галузь До найважливіших галузей у Німеччині належить автомобілебудування. Кожен сьомий найманий робітник працює тут; частка галузі в експорті становить 17 відсотків. Завдяки шести виробникам – «Фольксваґен», «Ауді», «БМВ», «Даймлер», «Порше» і «Опель» («Дженерал моторз») – Німеччина належить поряд із Японією та США до найбільших виробників автомобілів у світі. Майже шість мільйонів нових автівок щороку сходять з конвеєрів німецьких автомобілебудівних заводів; за кордоном німецькі автобудівники виробляють ще 5,5 млн автомобілів. Споживачі особливо високо цінують технічні інновації в автомобілях «Made in Germany». Всі автовиробники інтенсивно працюють над розробкою екологічних двигунів, наприклад, нового покоління дизельних моторів, гібридних двигунів і подальшої електрифікації всього приводу. Електротехніка і хімія: інновативні й інтернаціональні
Підприємства електротехнічної та електронної промисловості працюють у різних сферах – починаючи від електроприладів, вимірювальної техніки і закінчуючи виробництвом чипів. Високий інноваційний рівень галузі відбивається також у цифрах витрат на наукові дослідження. У 2006 році вони становили близько 9,4 мільярда євро. Лише «Сіменс» зробив у 2006 році заявки на 1500 міжнародних патентів і за цим показником посідає третє місце в світі. Хімічна промисловість також належить до взірцевих виробництв і виробляє переважно напівфабрикати. Найбільший у світі хімічний концерн – «БАСФ» із Людвіґсгафена – теж у Німеччині.
Сфера послуг: найбільший сектор. Майже 28 мільйонів чоловік працюють у секторі послуг у широкому розумінні цього слова, секторі, що динамічно розвивається, – з них близько дванадцяти мільйонів у приватних та державних підприємствах сфери послуг, майже десять мільйонів у торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі та на транспорті, а також шість мільйонів у сфері фінансування, оренди та надання послуг підприємствам. І ця галузь також майже на 40 відсотків визначається існуванням малих і середніх підприємств. Приватні й державні підприємства у сфері послуг роблять внесок у розмірі 468 мільярдів євро до валової новоствореної вартості розміром 2094 мільярди (2006 р.); фірми у сфері фінансування, оренди житла і послуг підприємствам додають до цього ще 618 мільярдів. Важливою опорою у сфері послуг є підприємства банківського і страхового сектору. Вони концентруються у Франкфурті-на-Майні, де розташовані також Європейський центральний банк (ЄЦБ) – охоронець євро, Федеральний банк і Німецька біржа. Ще одна галузь дедалі потужніше виходить на перший план: економіка культури. Сектор, відомий ще й під назвою креативної економіки, охоплює такі галузі, як музика, література, мистецтво, кіно і образотворче мистецтво, а також радіо/телебачення, пресу, рекламу, дизайн і програмне забезпечення. Хоча ще немає єдиного статистичного огляду, проте «креативна промисловість» розвивається в деяких регіонах, зокрема в Берліні, у стабільний фактор економіки.
Наукові дослідження і розробки як двигун. Оскільки Німеччина – країна з високим рівнем зарплатні, особливо важливо бути на один крок попереду в конкурентній боротьбі. Тому Німеччина витрачає нині близько 2,5 відсотка свого внутрішнього валового продукту на наукові дослідження та конструкторські розробки (НДКР), що значно випереджає середній показник у ЄС (1,8 % у 2006 р.). До 2010 року Федеральний уряд хоче підвищити видатки на наукові дослідження та розробки до трьох відсотків внутрішнього валового продукту. До того ж Німеччина посідає перше місце за витратами підприємств, спрямованими на НДКР, виділяючи на це майже 45 мільярдів доларів США. Винахідницький дух також нездоланний – у 2006 році інвестори й підприємства з Німеччини подали понад 11,7 відсотка заяв на міжнародні патенти, посівши третє місце в світі.
Успіхи: Німеччина у світовій економіці. Через свою високу орієнтованість на експорт Німеччина зацікавлена у відкритих ринках. Її найважливіші торговельні партнери – Франція, США і Велика Британія. У 2006 році до Франції було експортовано товарів і послуг на суму 85 мільярдів євро, до США – на суму 78 мільярдів євро і до Великої Британії – на 65 мільярдів євро. Після розширення ЄС на схід (у 2004 і в 2007 році) поруч із торгівлею зі «старими» державами ЄС значного піднесення здобув обсяг торгівлі зі східноєвропейськими країнами членами ЄС. Загалом до цих країн здійснюється близько десяти відсотків усього експорту. Постійно зростає значення торговельних і економічних зв’язків з азіатськими країнами, що здійснюють індустріалізацію, – Китаєм та Індією. Якщо розмір німецького експорту до цього регіону в 1993 році становив лише 33 мільярди євро, то тепер він зріс більш ніж утричі – до 104 мільярдів євро (2006 р.). Кількість німецьких підприємств у Азії за той же час зросла з 1800 до 3500, а прямі інвестиції протягом цього періоду збільшилися вчетверо.
Економічний лад: ефективність і соціальна рівновага. Німеччина – країна із соціальною ринковою економікою, що означає: держава гарантує вільну господарську діяльність, проте дбає про соціальну рівновагу. І внаслідок такої концепції Німеччина стала країною високого соціального миру, про що свідчать зовсім нечасті страйки. У середньому з 1996 до 2005 року в Німеччині на 1000 зайнятих відбулося лише 2,4 дня страйків – навіть менше, ніж у Швейцарії, де ця цифра становить 3,1 дня страйкування. Соціальне партнерство профспілок і роботодавців – завдяки інституціолізованому врегулюванню конфліктів – закріплене у рамках колективного права про працю. Основний закон забезпечує тарифну автономію, яка дає право соціальним партнерам самостійно врегульовувати умови праці в рамках колективних договорів.
- 1 Об'єкт і предмет країнознавства
- 3 Комплексна країнознавча характеристика
- 4 Типології країн у сучасному світі
- 5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- 6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- 19. Господарство України…
- 20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- 21. Участь України в міжнародних організаціях.
- 22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- 23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- 24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- 25. Основні етапи історії рф
- 26. Державно-політичний устрій рф
- 29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- 30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- 28. Зовнішня політика рф
- 27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- 31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- 32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- 33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- 34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- 35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- 36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- 83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- 84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- 85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- 86 Водні та земельні ресурси Європи.
- 87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- 89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- 94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- 95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- 96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- 97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 100. Федеративний устрій Канади.
- 102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 103Конституція сша.
- 104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- 107Партійна система фрн.
- 108Економічний потенціал фрн.
- 109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- 110Державний лад Швейцарії.
- 111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 112Економічний потенціал Франції.
- Сільське господарство.
- 2) Лісництво
- 3) Рибальство
- 4) Промисловість
- 5) Фінансові послуги та страхування
- 6) Транспорт
- 7) Туристичні послуги
- 8) Третинний сектор (сфера послуг)
- 113П’ята республіка у Франції.
- 114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- 115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 116Політична система Італійської Республіки.
- 117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- 118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 120Ісландія. Міжнародне становище
- 121Економічний потенціал Норвегії.
- 122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- 123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- 124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.