28. Зовнішня політика рф
Як і сто років тому, інтереси Росії скрізь: в Європі, на Близькому та Середньому Сході, в Центральній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні і на теренах СНД.
Росія намагається консолідувати пострадянський простір в економічному,політичному,та військовому сенсі.
Про те, що саме СНД-івський напрямок є пріоритетним у зовнішній політиці РФ свідчить не лише указ президента Росії Б.Єльцина від 14 вересня 1995 р., в якому увесь пострадянський простір проголошується “насамперед зоною інтересів Росії”, але й підтверджує надзвичайна активність на цьому напрямку російської дипломатії доби президента В.Путіна. Головне своє завдання нинішній російський президент вбачає в тому, щоби зробити більш проросійськи зорієнтованими країни СНД, глави яких у період правління Б.Єльцина намагалися суперечити Москві в інтеграційних питаннях. Насамперед, йдеться про Азербайджан, Грузію, Молдову, Узбекистан та Україну, тобто про країни, що об’єдналися свого часу в ГУУАМ. Особливої уваги путінської Росії удостоїлась найбільша з цих держав – Україна.
Основні напрями стратегії РФ зумовлені її геополітичними амбіціями і намаганням повернути собі статус наддержави, який вона втратила після розпаду Варшавського блоку і СРСР
основними геополітичними пріоритетами Росії після розпаду СРСР стали наступні:
- повернення статусу наддержави і формування нової євразійської потуги чи блоку на арені колишнього СРСР;
- збирання “історичних російських земель”, інтеграція держав і “великих просторів” довкола Росії;
- приєднання до “великої сімки” і активна протидія поширенню НАТО;
- зміна стратегічного балансу між атлантичною спільнотою (НАТО) і Росією як військово-стратегічною спадкоємицею СРСР, орієнтація на формування нової стратегічної біполярності;
- формування нових “стратегічних осей” Євразії: Москва-Берлін, Москва-Тегеран, Москва-Токіо;
- забезпечення доступу до “теплих морів” насамперед через Іран та Ірак (бажано політичними методами);
- протидія сепаратистським рухам у самій РФ, особливо в регіонах Кавказу і так званого “тюркського клину” (насамперед Татарстану і Башкирії), Якутії і Далекого Сходу;
- нейтралізація країн Балтії і геополітична декомпозиція України (або щонайменше так звана “фінляндизація” цих країн), повна інтеграція Білорусі до складу Росії;
- формування економічного і політичного домінування в державах Закавказзя і Середньої Азії;
- економічна і соціокультурна експансія в усі незалежні країни на терені колишнього СРСР, підтримка російськомовного населення, створення умов для політичного контролю і домінування Росії.
Ці пріоритети цілком відповідають традиційній імперській стратегії та її “месіанській ідеї”, реалізація якої залишається основою традиційної стратегії Росії на міжнародній арені.
- 1 Об'єкт і предмет країнознавства
- 3 Комплексна країнознавча характеристика
- 4 Типології країн у сучасному світі
- 5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- 6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- 19. Господарство України…
- 20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- 21. Участь України в міжнародних організаціях.
- 22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- 23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- 24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- 25. Основні етапи історії рф
- 26. Державно-політичний устрій рф
- 29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- 30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- 28. Зовнішня політика рф
- 27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- 31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- 32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- 33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- 34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- 35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- 36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- 83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- 84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- 85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- 86 Водні та земельні ресурси Європи.
- 87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- 89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- 94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- 95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- 96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- 97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 100. Федеративний устрій Канади.
- 102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 103Конституція сша.
- 104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- 107Партійна система фрн.
- 108Економічний потенціал фрн.
- 109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- 110Державний лад Швейцарії.
- 111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 112Економічний потенціал Франції.
- Сільське господарство.
- 2) Лісництво
- 3) Рибальство
- 4) Промисловість
- 5) Фінансові послуги та страхування
- 6) Транспорт
- 7) Туристичні послуги
- 8) Третинний сектор (сфера послуг)
- 113П’ята республіка у Франції.
- 114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- 115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 116Політична система Італійської Республіки.
- 117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- 118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 120Ісландія. Міжнародне становище
- 121Економічний потенціал Норвегії.
- 122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- 123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- 124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.