117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
Населення Бельгії складає 10,38 млн. чол. (липень 2006 року). До нього входять різноманітні етнічні групи: фламандці – 58 %, валлони – 31 %, італійці, німці та інші – 11 %. Відповідно, населення Бельгії розмовляє кількома мовами - фламандською (58 %), французькою – (32 %), німецькою (10 %); офіційними визнані дві перші, німецька користується культурною автономією. Релігія: католицизм сповідує 85 % населення, протестантизм та інші – 15 %. Столиця – Брюссель; інші великі міста: Антверпен, Гент, Льєж, Бастонь, Брюгге, Монс, Намір.
Після Другої світової війни в країні загострилися міжнаціональні відносини між фламандцями та валлонами. У листопаді 1945 року Валлонський національний конгрес виступив з вимогою надання Валлонії автономії в рамках єдиної держави. У Фландрії розвивалися аналогічні процеси. Щоб знайти оптимальне вирішення національного питання, урядом Бельгії у 1948 році було створено Дослідницький Центр для пошуків національного вирішення соціальних, політичних і юридичних проблем різних регіонів країни. Постійні конфлікти між двома найбільшими етнічними спільнотами сприяли процесу поетапної „федералізації” країни.
Вперше Конституція Бельгії була прийнята у 1831 році. Вона неодноразово переглядалася. Конституційна реформа, що розпочалася з 1970 року, призвела до офіційного перетворення країни на федеративну державу з 1 січня 1989 року.
Найважливіші зміни до Конституції були зроблені в 1988 – 1993 роках. При цьому спочатку було зафіксовано існування трьох культурно-лінгвістичних спільнот: фламандськомовної, франкомовної та німецькомовної, потім були утворені три економічно автономні лінгвістичні регіони: Фландрія, Валлонія і Брюссель (його офіційно визнано двомовним). Остаточно федеративну реформу було закріплено в поправках до Конституції від 14 липня 1993 року.
У лінгвістичних спільнотах (французька, фламандська й німецька) та лінгвістичних регіонах (нідерландський – на півночі, французький – на півдні й двомовний Брюссельський, що налічує 80 % франкофонів і 20 % фламандців – у центрі) створені відповідні представницькі та виконавчі органи. Спільноти здійснюють автономію в сферах культури, нації, освіти, туризму тощо; вони наділені повноваженнями укладати міжнародні договори.
Разом з тим, у адміністративно-територіальному відношенні Бельгія все ще ділиться на десять провінцій – по п’ять у Фландрії й Валлонії. Таким чином, особливістю її федеративного устрою є паралельне функціонування двох видів суб’єктів федерації – мовних спільнот і регіонів. Валлонський, Фламандський і Брюссельський регіони мають територіально-економічну автономію, наділені широкими повноваженнями, мають власні уряди й ради (законодавчі органи).
- 1 Об'єкт і предмет країнознавства
- 3 Комплексна країнознавча характеристика
- 4 Типології країн у сучасному світі
- 5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- 6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- 19. Господарство України…
- 20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- 21. Участь України в міжнародних організаціях.
- 22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- 23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- 24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- 25. Основні етапи історії рф
- 26. Державно-політичний устрій рф
- 29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- 30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- 28. Зовнішня політика рф
- 27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- 31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- 32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- 33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- 34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- 35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- 36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- 83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- 84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- 85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- 86 Водні та земельні ресурси Європи.
- 87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- 89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- 94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- 95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- 96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- 97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 100. Федеративний устрій Канади.
- 102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 103Конституція сша.
- 104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- 107Партійна система фрн.
- 108Економічний потенціал фрн.
- 109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- 110Державний лад Швейцарії.
- 111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 112Економічний потенціал Франції.
- Сільське господарство.
- 2) Лісництво
- 3) Рибальство
- 4) Промисловість
- 5) Фінансові послуги та страхування
- 6) Транспорт
- 7) Туристичні послуги
- 8) Третинний сектор (сфера послуг)
- 113П’ята республіка у Франції.
- 114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- 115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 116Політична система Італійської Республіки.
- 117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- 118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 120Ісландія. Міжнародне становище
- 121Економічний потенціал Норвегії.
- 122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- 123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- 124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.