107Партійна система фрн.
Політичні партії мають, відповідно до Основного закону, працювати над виробленням політичної волі народу. Таким чином виставлення кандидатур на політичні посади та організація виборчої кампанії набуває рівня конституційного завдання. З цього приводу партії одержують від держави відшкодування коштів, витрачених на проведення передвиборчої боротьби. Відшкодування коштів на передвиборчу кампанію, яке було вперше застосоване в Німеччині, тепер практикується в більшості демократичних держав. Побудова політичних партій має відбуватися, за Основним законом, на демократичних засадах (демократичне членство). Очікується, що партії визнають демократичну державу.
Партії, чия демократична налаштованість є сумнівною, можуть бути заборонені за клопотанням Федерального уряду, але не обов’язково. Якщо Федеральний уряд вважає, що заборона потрібна, бо такі партії становлять небезпеку для демократичної системи, він може подати клопотання про заборону. Сама ж заборона виголошується винятково Федеральним конституційним судом. Таким чином уникають можливостей, щоб правлячі партії забороняли таку партію, яка була б їм незручною в політичному змаганні. Урядові партії вважають за краще боротися з недемократичними партіями шляхом звичайної політичної конкуренції. В історії Федеративної Республіки Німеччина існує дуже мало судових процесів щодо заборони, а ще менше самих заборон партій. Хоча Основний закон і привілеює політичні партії, але вони, по суті, є формою вираження суспільства. Вони самі ризикують програти на виборах, втратити своїх членів, зокрема й через суперечки з персональних та принципових питань.
Німецька партійна система нескладна. До 1983 року в Бундестазі були представлені винятково партії, які увійшли до парламенту ще в 1949 році після перших виборів: партії союзу, СДПН і ВДП. Партії союзу, що належать до європейської родини християнських демократів, повсюди в Німеччині – окрім Баварії – постають як Християнсько-демократичний союз (ХДС). У федеральній землі Баварія ХДС нехтує особистим представництвом і поступається місцем тісно пов’язаній з ним партії Християнсько-соціальний союз (ХСС). У Бундестазі депутати від обох партій міцно об’єднані в одну фракцію.
Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) є другою великою силою в німецькій партійній системі. Вона належить до родини європейських партій соціал-демократів і демократичних соціалістів. ХДС/ХСС і СДПН вважаються народними партіями, тобто в минулому вони успішно завойовували широкий загал виборців. Вони обидві принципово позитивно ставляться до соціальної держави з її гарантуванням доходів літнім людям, хворим, інвалідам і безробітним. ХДС/ХСС скорше інтегрує такі прошарки, як приватних підприємців, ремісників і бізнесменів, а СДПН близька до профспілок.
Вільна демократична партія (ВДП) належить до родини ліберальних європейських партій. Її політичним кредом є якомога менший вплив держави на ринок. ВДП не є загальнонародною партією. Вона переважно користується підтримкою кіл з високим рівнем доходів та освіти.
Партія «Союз 90/Зелені», заснована 1980 року, яку коротко називають «Зелені», – перша партія, що створена після 1949 року й довго успішно існує. Зелені належать до європейської сім’ї зелених та екологічних партій. Їх програмною особливістю є поєднання ринкової економіки із завданнями держави щодо захисту природи та довкілля. Здебільшого «Зелених» підтримують заможніші та високоосвічені верстви виборців.
Після возз’єднання на політичну арену Федеративної Республіки Німеччина вийшла Партія демократичного соціалізму (ПДС). Вона утворилася 1989 року з державної соціалістичної партії колишньої Німецької Демократичної Республіки – СЄПН. ПДС перетворилася на демократичну партію. Політичний успіх вона спочатку мала виключно в п’яти східних землях Федеративної Республіки Німеччина, на колишній державній території НДР. На виборах до Бундестаґу 2005 року члени новозаснованої та представленої доти лише на виборах до земельних парламентів партії «Виборча альтернатива. Праця й Соціальна справедливість» (ВАПСС) були кандидатами за списком ПДС. Ця пар тія згодом перейменувала себе в «Партію лівих. ПДС», а в червні 2007 року обидві партії об’єдналися в партію «Ліва».
- 1 Об'єкт і предмет країнознавства
- 3 Комплексна країнознавча характеристика
- 4 Типології країн у сучасному світі
- 5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- 6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- 19. Господарство України…
- 20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- 21. Участь України в міжнародних організаціях.
- 22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- 23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- 24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- 25. Основні етапи історії рф
- 26. Державно-політичний устрій рф
- 29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- 30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- 28. Зовнішня політика рф
- 27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- 31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- 32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- 33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- 34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- 35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- 36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- 83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- 84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- 85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- 86 Водні та земельні ресурси Європи.
- 87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- 89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- 94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- 95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- 96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- 97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 100. Федеративний устрій Канади.
- 102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 103Конституція сша.
- 104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- 107Партійна система фрн.
- 108Економічний потенціал фрн.
- 109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- 110Державний лад Швейцарії.
- 111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 112Економічний потенціал Франції.
- Сільське господарство.
- 2) Лісництво
- 3) Рибальство
- 4) Промисловість
- 5) Фінансові послуги та страхування
- 6) Транспорт
- 7) Туристичні послуги
- 8) Третинний сектор (сфера послуг)
- 113П’ята республіка у Франції.
- 114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- 115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 116Політична система Італійської Республіки.
- 117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- 118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 120Ісландія. Міжнародне становище
- 121Економічний потенціал Норвегії.
- 122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- 123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- 124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.