120Ісландія. Міжнародне становище
Ісландія входить до регіону Європа, але не являється членом потужної інтеграційної організації – Європейського Союзу.
Ісландія входить в зону дії Шенгенської угоди, зону євро та має повноцінний доступ до вільного пересування робітників – одного з основних положень Єдиного Ринку. Інакше цю ситуацію можна назвати «асиметричною інтеграцією» або «Європою змінних геометрій», адже просторове перекриття найважливіших інтеграційних утворень не завжди співпадає з реальним членством окремих країн в регіональних організаціях.
Основними напрямками зовнішньої політики Ісландії є:
1)північне співробітництво в рамках Північної Ради,
2) членство в НАТО,
3) тісні зв’язки з Європейським Союзом,
4) активна участь в ООН, особливо з екологічних питань,
5)співробітництво з США з питань оборони.
Політика забезпечення безпеки визначається геостратегічним положенням Ісландії, що крає важливу роль для захисту Північної Америки. Між Ісландією та США підписано договір про закріплення воєнної бази США в Ісландії.
Ісландія є без’ядерною країною, це забороняє НАТО розміщувати будь-яку ядерну зброю на території Ісландії.
Стосунки з Європейським Союзом багато в чому залежать від рішення проблеми рибальства. По-перше, Ісландія для уникнення подальшого напруження у відносинах з Великобританією має вирішити питання щодо регулювання зони шельфу. По-друге, власне політика Європейського Союзу стосовно рибальства суперечить економічним інтересам Ісландії, саме тому Ісландія утримується від вступу до Європейського Союзу .
Великий список пройдених миротворчих операцій Ісландія має в НАТО: для подібних місій Ісландія має сформований список необхідних військових ресурсів. Для НАТО Ісландія є стратегічно важливим партнером.
Також Ісландія тісно співпрацює з Організацією об’єднаних націй: протягом 2009-2010 років Ісландія є непостійним членом Ради Безпеки ООН, а в Риболовній комісії ООН ісландці залишаються провідними технологами.
В цілому Ісландія є активним учасником багатьох міжнародних організацій і об’єднань. Незважаючи на маленьку площу і кількість населення, вона залишається ключовим партнером для багатьох країн, а її надзвичайно важливе геополітичне положення робить її впливовим актором на міжнародній арені.
Демографічний потенціал, структура зайнятості, національний склад населення, міграційні процеси і проблеми міграції у зовнішній політиці держави;
- 1 Об'єкт і предмет країнознавства
- 3 Комплексна країнознавча характеристика
- 4 Типології країн у сучасному світі
- 5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- 6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- 19. Господарство України…
- 20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- 21. Участь України в міжнародних організаціях.
- 22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- 23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- 24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- 25. Основні етапи історії рф
- 26. Державно-політичний устрій рф
- 29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- 30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- 28. Зовнішня політика рф
- 27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- 31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- 32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- 33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- 34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- 35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- 36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- 83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- 84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- 85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- 86 Водні та земельні ресурси Європи.
- 87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- 89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- 94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- 95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- 96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- 97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 100. Федеративний устрій Канади.
- 102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 103Конституція сша.
- 104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- 107Партійна система фрн.
- 108Економічний потенціал фрн.
- 109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- 110Державний лад Швейцарії.
- 111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 112Економічний потенціал Франції.
- Сільське господарство.
- 2) Лісництво
- 3) Рибальство
- 4) Промисловість
- 5) Фінансові послуги та страхування
- 6) Транспорт
- 7) Туристичні послуги
- 8) Третинний сектор (сфера послуг)
- 113П’ята республіка у Франції.
- 114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- 115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 116Політична система Італійської Республіки.
- 117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- 118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 120Ісландія. Міжнародне становище
- 121Економічний потенціал Норвегії.
- 122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- 123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- 124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.