4.3 Гранулометричний склад ґрунту
Тверда фаза ґрунту складається з часток різної величини. Одночасно в ґрунтах містяться мінеральні, органічні і органо-мінеральні частки. Це уламки гірських порід (продукти вивітрювання), мінерали вторинного походження, колоїди гумусних речовин, продукти взаємодії органічних і мінеральних речовин.
Первинні ґрунтові частки (мінеральні, органічні, органо-мінеральні) називають гранулометричними (механічними) елементами.
Механічні частки приблизно однакового розміру об’єднують у фракції.
У ґрунтознавстві відомо кілька класифікацій механічних елементів, проте загальновизнаною є класифікація М.А.Качинського, яку широко використовують у навчальній і науковій літературі (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 – Класифікація механічних елементів ( за М.А. Качинським).
Фракція | Розмір фракції, мм | Фракція | Розмір фракції, мм |
Каміння | > 3 | - середній | 0,01 - 0,005 |
Гравій | 3 - 1 | - дрібний | 0,005 - 0,001 |
Пісок: |
| Мул: |
|
крупний | 1 - 0,5 | - грубий | 0,001 - 0,0005 |
середній | 0,5 - 0,25 | - тонкий | 0,0005 - 0,0001 |
дрібний | 0,25 - 0,05 | Колоїди | < 0,0001 |
Пил: |
| Фізична глина | < 0,01 |
крупний | 0,05 - 0,01 | Фізичний пісок | > 0,01 |
Крім того М.А. Качинський всі механічні елементи ґрунту поділяє на дві фракції: фізичний пісок (> 0,01мм) і фізичну глину (< 0, 01мм).
Кожна фракція володіє певними властивостями.
Під гранулометричним (механічним) складом ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід розуміють відносний вміст фракцій механічних елементів.
В основу класифікації ґрунтів за гранулометричним складом покладено співвідношення фізичного піску і фізичної глини. Найдосконалішою в наш час є класифікація М.А. Качинського (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2. – Класифікація ґрунтів і порід за гранулометричним складом (за М.А. Качинським)
Різновидність ґрунту за гранулометричним складом | Вміст фізичної глини (<0,01мм), % | Вміст фізичного піску (>0,01мм), % | ||||
Ґрунти | ||||||
підзолисті | степові, чорноземи, жовтоземи | солонці і сильно-солонцюваті | підзолисті | степові, чорноземи, жовтоземи | солонці і сильно-солонцюваті | |
Піщаний | 0 - 10 | 0 - 10 | 0 - 10 | 100 - 90 | 100 - 90 | 100 - 90 |
Супіщаний | 10 - 20 | 10 - 20 | 10 - 15 | 90 - 80 | 90 - 80 | 90 - 85 |
Суглинковий | 20 - 50 | 20 - 60 | 15 - 40 | 85 - 50 | 80 - 40 | 85 - 60 |
Глинистий | 50 - 80 | 60 - 85 | 40 - 65 | 50 - 20 | 40 - 15 | 60 - 35 |
Згідно з даною класифікацією, ґрунт отримує основну назву за вмістом фізичного піску і фізичної глини і додаткову – за вмістом фракції, що переважає: гравелистої (3-1мм), піщаної (1-0,05), крупнопилуватої (0,05-0,01мм), пилуватої (0,01-0,001мм) і мулуватої (< 0,001мм)/
Наприклад, дерново-середньопідзолистий ґрунт на морені містить фізичної глини - 24,0%, піску - 42,6%, крупного пилу - 33,4%, середнього пилу - 6,57% і дрібного - 9,6%. Основною назвою гранулометричного складу даного ґрунту буде легкосуглинковий, додатковою – крупнопилувато-піщаний.
Гранулометричний склад ґрунту має важливе значення в ґрунтоутворенні, у формуванні родючості ґрунту. Від нього залежать водні, теплові, повітряні, загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунту. Гранулометричний склад ґрунту зумовлює окисно-відновні умови, величину ємності вбирання, перерозподіл у ґрунті зольних елементів, накопичення гумусу тощо. Від гранулометричного складу залежить спосіб обробітку ґрунту, строки польових робіт, норми добрив, розміщення сільськогосподарських культур.
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- 1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- 1.1 Поняття про ґрунт
- 1.2 Ґрунтознавство як наука
- 1.3 Методи дослідження ґрунту
- 1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- 2.1 Вивітрювання гірських порід
- 2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- 2.3 Первинні і вторинні матеріали
- 2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- 3 Походження і розвиток ґрунту
- 3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- 3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- 3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- 3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- 3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- 3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- 3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- 3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- 4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- 4.1 Фазовий склад ґрунту
- 4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- 4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- 4.4 Забарвлення ґрунту
- 4.5 Структура ґрунту
- 4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- 4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- 4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- 4.9 Класифікація ґрунтів
- 5 Органічна речовина ґрунту
- 5.1 Склад органічної частини ґрунту
- 5.2 Утворення і склад гумусу
- 5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- 5.4 Екологічна роль гумусу
- 5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- 6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- 6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- 6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- 6.3 Ємкість вбирання та її значення
- 6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- 6.5 Ґрунтовий розчин
- 6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- 6.7 Лужність ґрунтів
- 6.8 Буферність ґрунтів
- 7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- 7.1 Стан і форми води в ґрунті
- 7.2 Водні властивості ґрунту
- 7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- 7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- 7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- 8 Ерозія ґрунтів
- 8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- 8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- 8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- 8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- 8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- 9 Радіоактивність ґрунтів
- 9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- 9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- 9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- 10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- 10.1 Родючість ґрунту та її види
- 10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- 10.3 Бонітування ґрунтів
- 11 Меліорація ґрунтів
- 11.1 Загальні відомості про меліорацію
- 11.2 Із історії меліорації
- 11.3. Гідротехнічні меліорації
- 11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- 11.5 Агрономічні меліорації
- 11.6 Теплові меліорації
- 12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- 12.1 Умови ґрунтоутворення
- 12.2 Ґрунти Українського Полісся
- 12.3 Ґрунти Лісостепу України
- 12.4 Ґрунти степової зони України
- 12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- 12.6 Ґрунти Гірського Криму
- 12.7 Ґрунти Українських Карпат
- 13 Охорона ґрунтів
- 13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- 13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- 13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- 13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- 13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- 13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- 13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- 13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- 13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- 13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- Перелік рекомендованих джерел