13.3 Захист ґрунтів від девегетації

Девегетацією називають втрату ґрунтами свого природного лісового, кущового та трав’янистого покриву.

Девегетація – це явище, яке призводить до поступового знеживлення ґрунту, пониження його біопродуктивності та втрати екологічних функцій. Ґрунти зі штучно збідненим рослинним покривом втрачають кореневу біомасу і відповідно, запаси цінних мінеральних і органічних речовин, стають безструктурними, легко еродуються.

Для боротьби з цим явищем необхідно забезпечувати:

• у пасовищному господарстві – оптимальне навантаження поголів’я худоби, підсіви та підживлення трав, впровадження системи загонів та огорож;

• у польових сівозмінах – збільшення частки багаторічних трав, регулярність внесення органічних добрив, контурний обробіток полів з врахуванням особливостей рельєфу;

• в лісовому господарстві – швидке відновлення і збереження лісової рослинності;

• на гірських та схилових ландшафтах – створення лісоплодових насаджень і терас;

• в дорожньому та міському господарствах – деревонасадження, парки, сквери, сади, трав’янистий дерновий покрив у дворах, на вулицях та узбіччях доріг.

Часто девегетація є почастковою стадією дегуміфікації, оскільки зменшується кількість органічної речовини, що надходить у ґрунт з рослинними рештками, а гумус таких ґрунтів активно окиснюється.