1.3 Методи дослідження ґрунту

Ґрунтознавство як наука використовує два основні методичні принципи:

Історико-геоморфологічний, який враховує умови, шляхи утворення і вік елементів рельєфу, на яких розвинуті ті чи інші види ґрунтів.

Ґрунтово-геохімічний, який вивчає хімічні процеси ґрунтоутворення в часі і просторі, відтворюючи картину руху, диференціації й акумуляції продуктів ґрунтоутворення в ландшафтах.

Ці два підходи вивчення ґрунтового покриву здійснюються шляхом використання ряду конкретних методів дослідження ґрунту.

Профільний метод лежить в основі всіх ґрунтових досліджень. За цим методом ґрунт вивчають від поверхні на всю глибину його товщі до ґрунтоутворюючої (материнської) породи. При цьому на профілі визначають межі генетичних горизонтів і описують їх морфологію.

Морфологічний метод – спосіб пізнання властивостей ґрунту за зовнішніми ознаками: забарвленням, структурою, складом, новоутвореннями, глибиною й послідовністю залягання горизонтів та ін. Він є базисним при проведенні польових ґрунтових досліджень і складає основу польової діагностики ґрунтів. Містить три види морфологічного аналізу: макро- , мезо - і мікроаналіз.

Порівняльно-географічний метод ґрунтується на залежності будови, складу і властивостей ґрунту від сукупної дії факторів ґрунтоутворення. Зміна факторів ґрунтоутворення зумовлює зміну властивостей ґрунту.

Порівняльно-історичний метод дає можливість дослідити минуле ґрунтів і ґрунтових горизонтів у порівнянні із сучасними процесами.

Метод ґрунтово-режимних спостережень застосовується для вивчення кінетики сучасного ґрунтоутворення на основі замірів тих чи інших параметрів (вмісту солей, гумусу, азоту, інших елементів живлення) протягом вегетаційного періоду, року, декількох років.

Метод ґрунтових витяжок базується на тому, що розчинник (вода, органічні розчинники, розчини різних кислот, лугів або солей) екстрагує з ґрунту визначену групу сполук. Метод застосовується для вивчення доступних рослинам елементів живлення, фракційного складу гумусу, рухомих сполук у ґрунтах, процесів міграції та акумуляції різних елементів.

Аерокосмічний метод охоплює візуальне вивчення фотографій земної поверхні, одержаних у різних діапазонах спектра, а також пряме дослідження з літаків і космічних апаратів спектрального відбиття або поглинання ґрунтом у різних областях спектра.

Радіоізотопні методи застосовуються для вивчення міграції елементів на основі мічених атомів (радіоактивних ізотопів) і використовуються для визначення віку ґрунту.

Крім того, в ґрунтознавстві застосовують ряд інших методів, а саме: ґрунтових ключів, ґрунтових монолітів, ґрунтових лізиметрів, балансовий, лабораторно-експериментальні методи; фізичні, фізико- хімічні, хімічні, біологічні аналізи.