11.5 Агрономічні меліорації

У виробничих умовах водний режим ґрунту переважно регулюють агромеліоративними заходами.

В умовах недостатнього зволоження нагромадження вологи на полях створюють шляхом снігозатримання, полезахисного лісорозведення і відповідних прийомів агротехніки, які передбачають:

- чисті пари;

- поглиблення орного шару;

- глибоке безполицеве розпушування;

- щілювання ґрунту;

- лункування зябу;

- висівання куліс із високостебельних культур (соняшнику, кукурудзи, сорго та ін.).

В умовах достатнього зволоження використовують такі способи обробітку ґрунту:

- оранку впоперек схилу;

- контурний обробіток;

- глибоку зяблеву оранку;

- плоскорізний обробіток із збереженням стерні;

- комбіновану оранку плугами з полицями і без полиць;

- зяблеву оранку з одночасним формуванням на полі борозен, валиків, переривчастих борозен, лунок;

- смугове розпушування;

- коткування та ін.

Агромеліоративні прийоми осушення ґрунту включають: вузькозагінну оранку, борознування, розпушування підорного шару, профілювання поверхні, гребеневу сівбу, садіння та ін.

Основні способи поглиблення орного шару ґрунту:

• з вивертанням підорного (здебільшого підзолистого) шару;

• без вивертання – ґрунтопоглиблювачем, плугами з вирізаними полицями;

• комбінований спосіб – з вивертанням верхнього підорного шару і розпушуванням без вивертання його нижньої частини.

Щілювання зябу проводять після зяблевої оранки на глибину 50-60 см через 5-6 м. За даними інституту землеробства УААН, щілювання зябу забезпечує нагромадження в 1,5 – метровому шарі ґрунту 300-350 м³/га води.

Лункування зябу (застосовують на видовжених схилах із частими видолинками) забезпечує збільшення запасів води у ґрунті до 200-300м³/га.