26. Державно-політичний устрій рф
Згідно з конституцією 1993 р. у Росії діє президентсько-парламентська система влади. Парламент - Федеральні збори - двопалатний законодавчий орган, що обирається прямим голосуванням терміном на чотири роки. У нижній палаті - Державній думі - 450 місць, половина з них розподіляється на основі представництва партій за загальною кількістю набраних голосів, інша - призначена для депутатів, що набрали максимальне число голосів у територіальних виборчих округах. Верхньою палатою Федеральних зборів є Рада федерації, 178 місць якої призначені для керівників виконавчої влади регіонів і глав регіональних законодавчих органів влади.
Главою держави є Президент РФ, який обирається на чотири роки й не більше ніж на два терміни. Якщо жоден з кандидатів у президенти не набере більше 50 % із числа поданих голосів, проводиться другий тур голосування. Переможець другого туру оголошується президентом. У разі, якщо президент виявиться нездатним виконувати свої обов’язки до закінчення президентського терміну, його повноваження перебирає голова уряду. Упродовж наступних 90 днів мають бути проведені нові президентські вибори.
Згідно з конституцією, президент безпосередньо відповідає за діяльність уряду. Він призначає голову уряду РФ, який формує його склад. Дума затверджує або відхиляє кандидатуру голови уряду, що може пропонуватися президентом тричі. У випадку відхилення Думою президентської кандидатури втретє, президент має право розпустити Думу і призначити нові вибори. Президент і уряд вносять в Думу законопроекти, які стають законами після голосування за них більшості депутатів. Депутати Думи мають право законодавчої ініціативи, однак на прийняті Думою закони може бути накладене президентське вето, для подолання якого необхідно набрати 2/3 голосів обох палат парламенту.
Президент несе відповідальність за зовнішню політику й національну безпеку, у той час як уряд – передусім за економічну політику. За відсутності життєво необхідних законів президент має право видавати укази, що не потребують схвалення парламенту. Президент є верховним головнокомандувачем збройних сил РФ, йому підпорядковані силові відомства й спецслужби. Також президент має право відправити уряд у відставку без позгодження з парламентом.
Хоча повноваження президента досить великі, парламент також відіграє важливу роль у прийнятті політичних рішень. Думі надане право виносити вотум недовіри уряду, у випадку винесення його вперше президент не зобов’язаний реагувати на нього. Однак якщо Дума повторно оголошує вотум недовіри уряду упродовж 90 днів після першого, президент зобов’язаний відреагувати на це або відставкою голови уряду, або розпуском Думи.
Парламент має конституційне право оголосити імпічмент президенту, але на практиці зробити це вкрай складно. Процес імпічменту вимагає: 2/3 голосів депутатів Думи, що проголосували за звинувачення президента у зраді або здійсненні інших тяжких злочинів; постанови Конституційного суду про процедурну коректність дій Думи; постанови Верховного суду, що підтверджує, власне кажучи, звинувачення, висунуте Думою; додаткової постанови спеціальної думської комісії, що підтверджує звинувачення; 3/4 голосів Ради Федерації, що проголосували за імпічмент. Якщо цей процес не завершується упродовж трьох місяців, то звинувачення проти президента автоматично знімається.
Для розв’язання правових конфліктів між різними гілками влади у випадках, коли зміст конституції допускає різне тлумачення, створений Конституційний суд. Функціонує також Верховний суд, що є вищим арбітром у вирішенні правових питань.
Згідно з Федеративним договором 1992 р. і конституцією 1993 р. Росія є федерацією, а не унітарною державою, якою була Російська імперія.
- 1 Об'єкт і предмет країнознавства
- 3 Комплексна країнознавча характеристика
- 4 Типології країн у сучасному світі
- 5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- 6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- 19. Господарство України…
- 20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- 21. Участь України в міжнародних організаціях.
- 22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- 23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- 24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- 25. Основні етапи історії рф
- 26. Державно-політичний устрій рф
- 29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- 30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- 28. Зовнішня політика рф
- 27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- 31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- 32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- 33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- 34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- 35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- 36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- 83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- 84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- 85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- 86 Водні та земельні ресурси Європи.
- 87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- 89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- 94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- 95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- 96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- 97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 100. Федеративний устрій Канади.
- 102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 103Конституція сша.
- 104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- 107Партійна система фрн.
- 108Економічний потенціал фрн.
- 109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- 110Державний лад Швейцарії.
- 111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 112Економічний потенціал Франції.
- Сільське господарство.
- 2) Лісництво
- 3) Рибальство
- 4) Промисловість
- 5) Фінансові послуги та страхування
- 6) Транспорт
- 7) Туристичні послуги
- 8) Третинний сектор (сфера послуг)
- 113П’ята республіка у Франції.
- 114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- 115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 116Політична система Італійської Республіки.
- 117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- 118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 120Ісландія. Міжнародне становище
- 121Економічний потенціал Норвегії.
- 122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- 123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- 124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.