3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення

Розглянуті раніше чинники ґрунтоутворення – гірські породи, клімат, живі організми і рельєф – є глобальними. Вони впливають на процеси ґрунтоутворення на всій території суші.

Крім глобальних факторів є ряд локально-діючих. Це – виробнича діяльність людини, ґрунтові води, вулканічний попіл та ін.

У процесі виробничої діяльності людина впливає на навколишнє середовище, в тому числі на ґрунт, що призводить до значних змін у природних екологічних системах і в процесі ґрунтоутворення.

Обробіток ґрунту, регулювання водного режиму (осушення, зрошення, снігозатримання), внесення добрив, хімічні та інші види меліорацій докорінно змінюють хімічний склад ґрунту, його фізичні, теплові і водні властивості.

Таким чином, з початком обробітку цілинного ґрунту починає змінюватися характер ґрунтоутворення. Ґрунт переходить з природної до культурної фази свого розвитку, до культурного процесу ґрунтоутворення.

Основними чинниками впливу на ґрунт на всіх етапах культурного ґрунтоутворення є культурні рослини, механічний обробіток ґрунту, удобрення та різноманітні меліоративні заходи.

Систематичне поліпшення властивостей ґрунту і підвищення його родючості шляхом застосування агротехнічних заходів називають окультуренням ґрунту. В окультурених ґрунтах створюються сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

На значних територіях суші ґрунти формуються під прямим впливом ґрунтових вод (гідроморфні ґрунти). Наявність ґрунтових вод на глибині гумусного горизонту і в ґрунтоутворюючій породі є одним з критеріїв оцінки водного режиму ґрунту, його агровиробничих властивостей.

Ґрунтові води, які залягають на глибині більше 10-12 м, не впливають на ґрунтоутворення. При заляганні на глибині 7-10 м вони впливають на ґрунтоутворення через рослини, які засвоюють вологу на цій глибині.

Якщо ґрунтові води залягають на глибині 4-7м, то в нижній частині ґрунтового профілю з’являється капілярна волога, яка несе з собою водорозчинні солі. Постійний приток вологи забезпечує живлення рослин і посилює акумуляцію органічної речовини. Крім того, під впливом цієї вологи змінюється хімічний склад нижніх горизонтів ґрунту (напівгідроморфні ґрунти).

При незначній глибині ґрунтових вод (1-3м) капілярна волога бере активну участь в ґрунтоутворенні, в житті рослин, у формуванні хімічного складу ґрунту. Значна кількість капілярної вологи витрачається на випаровування і транспірацію. Такі ґрунти називають гідроморфно-акумулятивними; вони часто є засоленими.

При високому заляганні ґрунтових вод (1,0-1,5 м) в заплавах і дельтах річок, низинних болотах розвивається глейовий або торфо-глейовий процес ґрунтоутворення. Ґрунтові води в цих умовах є постійно діючими чинниками акумуляції механічних часток і хімічних елементів.

Вулканічний попіл також відіграє важливу роль у процесах ґрунтоутворення. В районах діючих і недавно згаслих вулканів сформувались так звані вулканічні ґрунти, які мають високу родючість.

Такі ґрунти поширені в Італії, Чилі, Японії, Індонезії, на Філіпінах, Гавайських островах, в Центральній Америці та інших територіях.

У наш час на Землі налічується близько 1000 згаслих вулканів, які діяли протягом четвертинного періоду, а діючих – близько 500. Діючі вулкани викидають велику кількість подрібнених уламків породи, попіл, різноманітні гази (, пари води, сірки, соляної кислоти. Ці речовини випадають на поверхню ґрунту і займають сотні і тисячі квадратних кілометрів.

Вплив вулканізму на ґрунтоутворення полягає в тому, що при випаданні на ґрунт “свіжих” вулканічних викидів ґрунт приростає до догори. Гумусовий горизонт перекривається і процес ґрунтоутворення припиняється.

Потім на свіжому покриві вулканічних опадів починається нове ґрунтоутворення. В умовах вологого клімату на пухких вулканічних туфах швидко розвивається трав’яниста і лісова рослинність. Наново утворений ґрунт, як правило, подібний до попереднього.

Якщо вулканічний попіл випадає на поверхню ґрунту в незначній кількості, то він вбирається гумусовим горизонтом. У результаті регулярного надходження незначних порцій попелу утворюються високородючі ґрунти з потужним гумусовим горизонтом.