1. Етап перший. Попередня оцінка ефективності інвестиційного проекту

На цьому етапі проводиться укрупнена оцінка найважливіших техніко-економічних параметрів, яка дозволить виявити доцільність розробки кон­кретного інвестиційного проекту і приблизно оці­нити його економічну життєздатність. Мета цього етапу – запобігти попереднім витратам коштів та часу на первісно збитковий проект, тобто на цьому етапі треба визначити, чи варто займатися подальшою розробкою цього проекту.

Основні елементи попередньої оцінки такі ж самі, як і за детальної оцінки, але з тією різницею, що кількість показників і ступінь їх деталізації значно менша. Треба також враховувати, що в умовах інфляції, коли курс національної грошової одиниці різко змінюється, всі розрахунки доцільно проводити в тих валютних одиницях, курс яких тривалий час має відносно сталий характер (долари, німецькі марки тощо).

Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту починається з того, що формулюється кінцева мета проекту, якою звичайно є задоволен­ня потреб ринку в тому чи іншому товарі, що по­винно дати прибуток власнику проекту. Також приблизно виявляються можливі шляхи досягнен­ня цієї мети, тобто розглядається багатоваріантність напрямків розробки проекту з точки зору вибору технології, устаткування, виробничої потужності, місця розміщення, фінансування, строків виконання проекту і т. ін.

Після формулювання кінцевої мети проекту визначається орієнтовна потреба в продукції (як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках), яка буде вироблятися із застосуванням технологічних рішень, закладених у проект. Водночас визначається загальна пропозиція такої ж або аналогічної продукції, що виробляється іншими виробниками. У такий спосіб визначається «ніша» на ринку та орієнтовний попит на майбутню продукцію. Паралельно з цим можна визначити показники (якість продукції, зручність використання, ціну тощо), які дозволять не тільки конкурувати з кимось на ринку, але, можливо, витісняти когось з нього.

Після того, як буде розрахований орієнтовний попит на нову продукцію за роками реалізації про­екту, за допомогою орієнтовних цін на неї обчис­люються очікувані грошові надходження від її продажу за роками. На основі наміченої таким чи­ном річної виробничої програми підбираються ва­ріанти технічного (технологічного) оснащення ви­робництва і розраховується виробнича потуж­ність підприємства.

Для оцінки реальності виконання намічених у проекті рішень важливе значення має виявлення можливостей забезпечення виробництва сирови­ною, матеріалами, енергетич­ними і трудовими ресурсами.

Прийняття технологічних рішень, що дозво­лять реалізувати проект, дасть можливість приб­лизно підрахувати розмір витрат по проекту, при­чому враховуються як однотермінові (капітальні вкладення), так і поточні (щорічні виробничі екс­плуатаційні) витрати, а також проценти, які бу­дуть сплачуватися по кредиту.

Таким чином, знаючи приблизно за роками ви­щезгадані витрати та надходження від продажу про­дукції, можна зіставити їх за роками. Якщо очевидно, що витрати значно перевищують надход­ження (тобто проект збитковий), потрібно розгляну­ти зміни та поправки до проекту, які можуть докорін­но змінити співвідношення витрат та надходжень на користь останніх. У цьому разі знову за тією самою схемою проводять оцінку витрат та надходжень. Якщо ж поправки не можливі, або вони не змінюють співвідношення між витратами та надходженнями, то проект визнається первісно збитковим і до нього більше не повертаються.

У випадку коли попередня оцінка ефективнос­ті проекту не дала однозначно негативної відповіді про його економічну життєздатність і показала, що проект є або можливо буде прибутковим, мож­на переходити до другого етапу розробки інвести­ційного проекту.