Ефективність кормових культур поліської зони Житомирської області до і після аварії на чаес

Ідеологія екорозвитку займає провідне положення у системі виробничих відносин радіаційно забрудненої зони. Тому, користуючись навіть традиційними методами наукових економічних досліджень, слід пам’ятати про особливості використання екологічних моделей розвитку.

Зокрема, при проведенні багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу економічних процесів, які відбуваються у зоні радіаційного забруднення, рішенні оптимізаційних економіко-математичних задач, необхідно обов’язково включати показники вмісту радіонуклідів у кінцевій сільськогосподарській продукції, враховувати фактори, що зменшують рівень забруднення продовольства.

Так, моделюючи екологічно чисте кормовиробництво на прикладі поліських районів Житомирської області, результативним фактором залежно від варіанту нами запропоновані:

• сумарний вихід радіоцезію з одного гектара кормової площі, МБк/га;

• вміст радіоцезію в 1 ц к.од. у всіх кормах, КБк;

• вміст радіоцезію в 1 ц сухої речовини у всіх кормах, МБк 78, с. 143–151.

Серед 14-ти змінних перевага надана факторам, що зменшують надходження радіонуклідів: питома вага меліорованих площ кормових культур і угідь у площі сільськогосподарських угідь, внесення вапна на 1 га кормової площі, внесення органічних та мінеральних (окремо) добрив на 1 га кормової площі, а також включена питома вага кожного виду кормової площі та вартісна оцінка 1 га сільськогосподарських угідь.

Будь-яка оптимізаційна економіко-математична модель, розрахована щодо зони радіаційного забруднення, крім традиційної цільової функції на мінімум затрат (коштів, кормів, площі тощо) або максимум прибутку, зобов’язує включати і мінімум накопичення радіоактивного цезію чи стронцію у кінцевій продукції чи в розрахунку на 1 га площі.

Якщо ми проводимо наукові дослідження не на прикладі радіаційно забруднених об’єктів і ставимо за мету врахувати екологічні аспекти, то у кожному конкретному випадку можемо замість “вміст радіонуклідів” включити “вміст шкідливих речовин”, користуючись вищенаведеними рекомендаціями.

Отже, поглиблено понятійний апарат таких категорій, як екологічне виробництво, еколого-економічна ефективність сільськогосподарського виробництва, уточнені показники її визначення; на конкретних прикладах об’єктів зони радіаційного забруднення показана можливість застосування запропонованої методики визначення еколого-економічної ефективності та моделювання екологічного сільськогосподарського виробництва за умови використання багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу та економіко-математичного оптимізаційного програмування.