3. Висновки

Завершення усіх цих етапів розробки інвестицій­ного проекту дозволить підготувати Попередній Інформаційний Меморандум, в який складовими частинами увійдуть усі напрацьовані на попередніх етапах дані і який є тим документом, який подаєть­ся до фінансових установ для обґрунтування фінансування. Попередній Інформаційний Меморандум дає потенційному інвестору (кредитору) необхідну інформацію про інвестиційний проект та різні його аспекти, що цікавлять інвестора. Цей документ до­зволяє інвестору (кредитору) прийняти інформова­не рішення про свою можливу участь у проекті і є тим основним первісним документом, навколо яко­го ведуться переговори.

Структура Попереднього Інформаційного Мемо­рандуму (додаток 4.1) складена для умовного проекту на базі цих методичних рекомендацій. Зрозуміло, що при підготовці кожного конкретного проекту мають бути використані тільки ті розділи цієї структури, що відповідають конкретному змісту проекту.

Наведений у цих методичних рекомендаціях підхід може використовуватись не тільки для про­ектів із залученням іноземних інвесторів, але і для проектів, які будуть фінансуватися українськими інвесторами. Це забезпечить уніфікований підхід до розробки інвестиційних проектів. Такий підхід використовується у багатьох країнах світу і дозволить проводити швидку переорієнтацію проекту з внутрішніх інвестицій на зовнішні (і навпаки).

Додаток 4.1

Попередній Інформаційній Меморандум (структура)

1. Вступ

Коротке резюме (не більше однієї сторінки):

- хто і що пропонує;

- чому ця пропозиція повинна зацікавити інвестора.

2. Загальна ситуація

- огляд ситуації у конкретній галузі економіки країни, на яку зорієнтований інвестиційний проект, потреба в інвестиціях у цій галузі у світлі загальної економічної ситуації.

3. Нинішній стан існуючого виробництва

3.1. Існуюче виробництво і його прибутковість:

- місцезнаходження;

- коротка історія виробництва;

- проектна потужність і фактичні обсяги виробництва;

- вузькі місця;

- забезпеченість сировиною;

- технологічний рівень, технології, що використовуються;

- організація маркетингу, підхід до реалізації продукції;

- рівень і гнучкість матеріально-технічного забезпечення;

- загальна прибутковість.

3.2. Інфраструктура і комунікації:

- дороги, залізничне сполучення і т. ін.;

- забезпеченість електроенергією, паром і т. ін.;

- ремонтна база;

- житловий фонд, об’єкти соціально-побутового та культурного призначення;

- інше.