Еколого-економічна ефективність кормових культур та угідь

Пропонується використовувати наступні показники:

• Енергетичну урожайність кормових культур – новий показник, який визначається множенням фактичної урожайності (ц/га) на поживність, визначену не у традиційних кормових одиницях, а за вмістом обмінної енергії в 1 кг чи 1 ц кожного виду корму ( МДж в кг сухої речовини).

• Трудомісткість виробництва кормових культур, визначається традиційно – діленням витрат праці ( люд.-год.) на валове виробництво (ц).

• Собівартість 1 ц (грн) вибирається із форми 9-АПК річного звіту підприємства (гр. 4), або розраховується діленням усіх затрат на валове виробництво (гр. 3: гр. 1 форми 9-АПК).

• Вміст радіоактивного цезію чи стронцію в кормах за встановленої щільності забруднення сільськогосподарських угідь або вміст інших шкідливих речовин (важких металів, нітратів тощо). Так за цезієм-137, наприклад, може бути щільність забруднення 1–5 Ки/км², 5–10 Ки/км². Пропонується використати найбільш розповсюджену на Поліссі щільність забруднення радіоцезієм: 5–10 Ки/км².

Відносні коефіцієнти ефективності розраховуються наступним чином: в графі “коефіцієнти енергетичної урожайності” – найбільше значення показника, в графах “трудомісткість”, “вміст цезію” та “собівартість” – найменше значення прирівнюються до одиниці. Всі інші коефіцієнти розраховуються діленням: енергетична урожайність – значення показника кожної культури на те, що прийняте за 1, тобто найбільше, наприклад, 23,8 : 36,7=0,65;

трудомісткість, собівартість та вміст радіоцезію, навпаки, – те значення показника, що прийняте за 1, тобто найменше, ділиться на значення кожної культури, наприклад, по радіоцезію в силосних культурах: 55,5 : 111=0,5.

Сума цих коефіцієнтів визначає місце кожної кормової культури за еколого-економічною ефективністю.

Користуючись даною методикою, можна визначити еколого-економічну ефективність як окремих культур, так і груп кормових культур чи угідь. Для радіоактивно не забруднених регіонів показник “вміст радіоцезію” доцільно замінити на “вміст нітратів чи інших шкідливих речовин” в залежності від досліджуваних культур, регіону та поставленої мети.

Оцінка отриманих результатів. Проведені розрахунки дозволяють встановити, які кормові культури чи угіддя є найбільш ефективними, тобто їх вирощування потребує найменших трудових і матеріальних витрат і дозволяє отримати найвищий вихід урожаю за найбільшої поживності та найменшого вмісту шкідливих речовин. Наприклад, в зоні Полісся найбільш ефективними, як правило, є пасовища та сіножаті, потім – багаторічні трави. Високу ефективність завжди показує кукурудза: і на зерно, і на силос. Але слід звернути увагу на те, що Полісся – радіаційно забруднене і саме природні сіножаті та пасовища на сьогодні є головним джерелом забруднення молока та м’яса, що виробляються на цій території. Тому тут особливо важливо проводити відповідні заходи щодо зменшення вмісту радіонуклідів у кінцевій тваринницькій продукції.

Завдання 20.6. Користуючись річним бухгалтерським звітом конкретного підприємства, визначити зоотех­нічну та економічну окупність кормів продукцією тваринництва.

Вихідна інформація. Необхідні дані наведені у таблиці 7 “Витрати кормів” річного бухгалтерського звіту та формі 13-АПК “ Виробництво і собівартість продукції тваринництва”.

Джерела вихідних даних для розрахунку окупності кормів продукцією тваринництва наведені у відповідній графі таблиці 20.6. Визначення зоотехнічної та економічної окупності кормів тваринницькою продукцією проводиться виключно на основі попередньої таблиці і не представляє труднощів, методика розра­хунку показників наведена у відповідній графі таблиці 20.6.1.

Методика виконання. Виконання завдання доцільно проводити, використовуючи дані за 2–3 роки, та оформити у таблицях 20.6 та 20.6.1.

Таблиця 20.6