4.2.7. Розслідування та облік аварій

Аварії поділяються на дві категорії.

До І категорії відносять аварії, внаслідок яких:

• загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

• збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

• стався викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення;

До ІІ категорії відносять аварії, внаслідок яких:

• загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 осіб і більше.

Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно з вимогами «Положення щодо розслідування нещасних випадків».

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до аварій першої чи другої категорії і розслідуються відповідно до законодавства. Розслідування аварії, що спричинила нещасні випадки, проводиться згідно з вказаним вище порядком.

Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісіями, що утворюються:

• у разі аварії першої категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС;

• у разі аварії другої категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник органу державного нагляду за охороною праці чи МНС.

Комісія зобов’язана протягом 10 робочих днів розслідувати обставини та причини аварії та скласти акт за формою Н5, Н-1 чи НТ.

За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці.

Облік аварій І і ІІ категорій здійснюють підприємства, відповідні органи державного нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у журналі за встановленою формою.

Запитання для самоперевірки засвоєння матеріалу лекції: 1. Назвіть причини, які призводять до нещасних випадків на виробництві. 2. Який документ регламентує порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві? 3. Що повинен робити роботодавець у випадку настання нещасного випадку на його виробництві? 4. Якщо стався нещасний випадок і є один потерпілий без смертельного наслідку, то хто призначає комісію по розслідуванню цього нещасного випадку і який склад комісії? 5. Скільки часу працює комісія і чим вона займається під час розслідування нещасного випадку на виробництві? 6. Які нещасні випадки вважаються не пов’язаними з виробництвом? 7. Як визначається професійний характер хронічних захворювань працівника? 8. Склад комісії по розслідуванню причин виникнення професійного захворювання. 9. Які наслідки аварії першої категорії та аварії другої категорії?

Основна л-ра: [1, 2, 3, 9].

Додаткова л-ра: [1, 2, 4].