logo
kons_lekts_okhrana

Методи аналізу травматизму

При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:

Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємодоповнюють один одного, є статистичний і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають економічний та ергономічний методи.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за статистичними документами: звітами, актами, журналами реє­страції. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певни­ми показниками: за професіями, робочими місцями, цехами, стажем, віком працюючих, причинами травматизму, обладнан­ням, яке спричинило травму.

Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всьо­го комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, санітарно-гігієнічних умов, тобто проводиться глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинни­ків. Отже, причини нещасних випадків вивчаються комплексно.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) позначають місця, де сталися нещасні випад­ки. Це дозволяє наочно бачити зони з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та відповідних профілак­тичних заходів.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі економіч­них втрат, що спричинені виробничим травматизмом, і спря­мований він на з’ясування економічної ефективності витрат на роз­робку і впровадження заходів з охорони праці.

Метод експертних оцінок базується на експертних виснов­ках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності техноло­гічного процесу, обладнання, інструментів вимогам стандартів та ергономічним вимогам.

Для того щоб оцінити рівень травматизму, розраховують показники його частоти та тяжкості: