1.4.1. Загальні положення
З 1 квітня 2001 р. вступив у дію Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином, Україна зробила суттєвий крок до Європейських норм у соціальному захисті, охороні життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі – страхування від нещасного випадку).
Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаних умовами праці; відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розмір щомісячних страхових внесків обчислюється для підприємств як встановлений відсоток від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що містять витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках – члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи. Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд).
Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв’язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років їй подається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Застрахований не виплачує в Фонд соціального страхування ніяких внесків. Це робить роботодавець.
Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності.
Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Державний економіко-технологічний університет транспорту
- Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»
- Охорона праці
- Тема 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- Лекція 1
- Законодавча та нормативна база про охорону праці
- . Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- 1.1.1. Державні нормативно-правові акти з охорони праці
- 1.2. Державна політика в галузі охорони праці
- 1.3. Гарантії прав на охорону праці
- 1.3.1. Гарантії прав на охорону праці під час приймання працівника на роботу і під час роботи
- 1.3.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.3.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- 1.3.4. Охорона праці жінок
- 1.3.5. Охорона праці неповнолітніх
- 1.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- 1.4.1. Загальні положення
- 1.4.2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- 1.4.2.1. Тимчасова втрата працездатності
- 1.4.2.2. Стійка втрата професійної працездатності
- 1.4.2.3. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- 1.4.3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці
- Лекція 2 Державне управління охороною праці План
- 2.1. Державне управління охороною праці
- Функції органів державного управління охороною праці в Україні
- 2.2. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- 2.2.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- Державний нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.2.2. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- 2.2.3. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 2.2.4. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- 2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- Лекція 3
- Організація охорони праці на виробництві.
- Навчання з питань охорони праці
- 3.1. Організація охорони праці
- 3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- 3.1.1.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 3.1.1.2. Комісія з питань охорони праці
- 3.1.2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 3.1.3. Навчання з питань охорони праці
- 3.1.3.1. Інструктаж з охорони праці
- За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:
- Порядок проведення інструктажів для працівників
- 3.1.3.2. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- 3.1.4. Фінансування охорони праці
- 3.1.5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- Лекція 4 Аналіз і профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань План
- 4.1. Причини й аналіз травматизму на підприємстві
- Причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- Наслідки травматизму і професійних захворювань
- Методи аналізу травматизму
- Коефіцієнт частоти травматизму:
- Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- 4.2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- 4.2.1. Випадки, в яких проводиться розслідування
- 4.2.2. Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку
- 4.2.3. Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку
- Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
- 4.2.4. Нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом
- 4.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 4.2.6. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 4.2.7. Розслідування та облік аварій
- Тема 2. Основи фізіології, гігієни праці
- 5.1. Гігієнічна класифікація умов праці
- 5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- 5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- 5.2.2. Нормування шкідливих речовин
- 5.2.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- 5.3. Вентиляція виробничих приміщень
- 5.3.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- 5.3.2. Визначення повітрообміну в приміщеннях
- 5.3.3. Природна та механічна вентиляція приміщень
- 5.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- 5.4.1. Основні принципи проектування генерального плану підприємств
- 5.4.2. Основні вимоги до виробничих та допоміжних об’єктів
- 5.5. Вібрація
- 5.6. Шум, ультразвук, інфразвук
- 5.6.1. Дія шуму на організм людини
- 5.6.2. Класифікація джерел шуму та методи захисту людини від шуму
- 5.6.3. Нормування шуму
- Допустимі рівні звукового тиску в дБ в активних смугах залежно від виду діяльності
- 5.6.4. Інфразвук
- 5.6.5. Ультразвук
- Допустимі рівні ультразвуку
- 5.6.7. Іонізуюче випромінювання
- Тема 3. Основи техніки безпеки
- Лекція 6
- Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека при експлуатації систем під тиском
- 6.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання й процесів
- Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- 6.1.1. Безпека технологічного процесу
- 6.1.2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- 6.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- 6.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- Реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- 6.2.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- 6.2.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- 6.2.4. Правила безпеки при експлуатації балонів
- 6.2.5. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- Лекція 7 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Електробезпека План
- 7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- 7.1.1. Підіймальні пристрої: особливості безпеки при їх експлуатації
- 7.2. Електробезпека
- 7.2.1 Дія електричного струму на організм людини
- 7.2.2. Причини ураження струмом
- 7.2.3. Замикання на землю. Напруга кроку, напруга дотику
- 7.2.4. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин
- 7.2.5. Система засобів і заходів щодо електробезпеки
- 2 − З’єднувальний провідник; 3 − заземлюване обладнання); б − схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус
- 1 − Корпус; 2 − апарати захисту від струмів короткого замикання
- Основні електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- Додаткові електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- 7.2.6. Організація безпечної роботи експлуатації електроустановок
- 7.2.7. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- Тема 4. Пожежна безпека
- Лекція 8
- Основи пожежної безпеки
- 8.1. Основні поняття пожежної безпеки
- 8.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- 8.3. Основні причини пожеж
- 8.4. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- 8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
- 8.4.2. Етапи та класи пожеж
- 8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
- 8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- 8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- 8.7. Система попередження пожеж
- 8.8. Система протипожежного захисту
- 8.8.1. Пожежна безпека будівель і споруд
- 8.8.2 Евакуація людей із будівель і приміщень
- 8.8.3. Способи та засоби пожежогасіння
- 8.9. Система організаційно-технічних заходів
- 8.9.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- 8.9.2. Державний пожежний нагляд
- Список рекомендованої літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- Основна література
- Додаткова література
- Конспект лекцій