8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухонебезпечності усіх речовин і матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні.
Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі − речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції.
Важкогорючі − це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт.
Горючі − речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення.
До них належать усі органічні матеріали. У свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання, та важкозаймисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.
Температура спалаху − найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкого горіння.
За температурою спалаху розрізняють:
легкозаймисті рідини (ЛЗР) − рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61° С у закритому середовищі (бензин, ацетон, етиловий спирт);
горючі рідини (ГР) − рідини, які мають температуру спалаху понад 61° С у закритому середовищі або 66° С у відкритому середовищі (мінеральні мастила, мазут, формалін).
Температура спалахування − найнижча температура речовини, при якій вона виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння.
Температура самоспалахування − найнижча температура речовини, при якій відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення полум’янистого горіння. Температури спалаху та спалахування належать до показників пожежовибухонебезпечності лише рідин і твердих речовин.
Важливими показниками, що характеризують пожежовибухонебезпечні властивості газів, рідин та пилу є концентраційні межі поширення полум'я (запалення). Нижня (НКМ) та верхня (ВКМ) концентраційні межі поширення полум’я − це мінімальна та максимальна об’ємна (масова) доля горючої речовини у суміші з даним окислювачем, при яких можливе займання (спалахування) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМ чи вище ВКМ, горіти не можуть. Наявність областей негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливість вибрати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, при яких виключається можливість виникнення пожежі чи вибуху.
Залежно від значення нижньої концентраційної межі поширення полум’я пил поділяється на вибухо- та пожежонебезпечний. При значенні НКМ менше 65 г/м3 пил є вибухонебезпечним (пил сірки, борошна, цукру), а при інших значеннях НКМ − пожежонебезпечним (пил деревини, тютюну).
Розрізняють також нижню (НТМ) та верхню (ВТМ) температурні межі поширення полум’я газів і парів у повітрі. НТМ та ВТМ − це такі температури речовини, за яких їх насичені пари утворюють у даному окислювальному середовищі концентрації, рівні відповідно НКМ та ВКМ.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Державний економіко-технологічний університет транспорту
- Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»
- Охорона праці
- Тема 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- Лекція 1
- Законодавча та нормативна база про охорону праці
- . Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- 1.1.1. Державні нормативно-правові акти з охорони праці
- 1.2. Державна політика в галузі охорони праці
- 1.3. Гарантії прав на охорону праці
- 1.3.1. Гарантії прав на охорону праці під час приймання працівника на роботу і під час роботи
- 1.3.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.3.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- 1.3.4. Охорона праці жінок
- 1.3.5. Охорона праці неповнолітніх
- 1.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- 1.4.1. Загальні положення
- 1.4.2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- 1.4.2.1. Тимчасова втрата працездатності
- 1.4.2.2. Стійка втрата професійної працездатності
- 1.4.2.3. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- 1.4.3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці
- Лекція 2 Державне управління охороною праці План
- 2.1. Державне управління охороною праці
- Функції органів державного управління охороною праці в Україні
- 2.2. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- 2.2.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- Державний нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.2.2. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- 2.2.3. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 2.2.4. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- 2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- Лекція 3
- Організація охорони праці на виробництві.
- Навчання з питань охорони праці
- 3.1. Організація охорони праці
- 3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- 3.1.1.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 3.1.1.2. Комісія з питань охорони праці
- 3.1.2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 3.1.3. Навчання з питань охорони праці
- 3.1.3.1. Інструктаж з охорони праці
- За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:
- Порядок проведення інструктажів для працівників
- 3.1.3.2. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- 3.1.4. Фінансування охорони праці
- 3.1.5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- Лекція 4 Аналіз і профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань План
- 4.1. Причини й аналіз травматизму на підприємстві
- Причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- Наслідки травматизму і професійних захворювань
- Методи аналізу травматизму
- Коефіцієнт частоти травматизму:
- Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- 4.2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- 4.2.1. Випадки, в яких проводиться розслідування
- 4.2.2. Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку
- 4.2.3. Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку
- Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
- 4.2.4. Нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом
- 4.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 4.2.6. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 4.2.7. Розслідування та облік аварій
- Тема 2. Основи фізіології, гігієни праці
- 5.1. Гігієнічна класифікація умов праці
- 5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- 5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- 5.2.2. Нормування шкідливих речовин
- 5.2.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- 5.3. Вентиляція виробничих приміщень
- 5.3.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- 5.3.2. Визначення повітрообміну в приміщеннях
- 5.3.3. Природна та механічна вентиляція приміщень
- 5.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- 5.4.1. Основні принципи проектування генерального плану підприємств
- 5.4.2. Основні вимоги до виробничих та допоміжних об’єктів
- 5.5. Вібрація
- 5.6. Шум, ультразвук, інфразвук
- 5.6.1. Дія шуму на організм людини
- 5.6.2. Класифікація джерел шуму та методи захисту людини від шуму
- 5.6.3. Нормування шуму
- Допустимі рівні звукового тиску в дБ в активних смугах залежно від виду діяльності
- 5.6.4. Інфразвук
- 5.6.5. Ультразвук
- Допустимі рівні ультразвуку
- 5.6.7. Іонізуюче випромінювання
- Тема 3. Основи техніки безпеки
- Лекція 6
- Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека при експлуатації систем під тиском
- 6.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання й процесів
- Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- 6.1.1. Безпека технологічного процесу
- 6.1.2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- 6.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- 6.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- Реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- 6.2.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- 6.2.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- 6.2.4. Правила безпеки при експлуатації балонів
- 6.2.5. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- Лекція 7 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Електробезпека План
- 7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- 7.1.1. Підіймальні пристрої: особливості безпеки при їх експлуатації
- 7.2. Електробезпека
- 7.2.1 Дія електричного струму на організм людини
- 7.2.2. Причини ураження струмом
- 7.2.3. Замикання на землю. Напруга кроку, напруга дотику
- 7.2.4. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин
- 7.2.5. Система засобів і заходів щодо електробезпеки
- 2 − З’єднувальний провідник; 3 − заземлюване обладнання); б − схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус
- 1 − Корпус; 2 − апарати захисту від струмів короткого замикання
- Основні електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- Додаткові електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- 7.2.6. Організація безпечної роботи експлуатації електроустановок
- 7.2.7. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- Тема 4. Пожежна безпека
- Лекція 8
- Основи пожежної безпеки
- 8.1. Основні поняття пожежної безпеки
- 8.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- 8.3. Основні причини пожеж
- 8.4. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- 8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
- 8.4.2. Етапи та класи пожеж
- 8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
- 8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- 8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- 8.7. Система попередження пожеж
- 8.8. Система протипожежного захисту
- 8.8.1. Пожежна безпека будівель і споруд
- 8.8.2 Евакуація людей із будівель і приміщень
- 8.8.3. Способи та засоби пожежогасіння
- 8.9. Система організаційно-технічних заходів
- 8.9.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- 8.9.2. Державний пожежний нагляд
- Список рекомендованої літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- Основна література
- Додаткова література
- Конспект лекцій