3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини у ході трудового процесу.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП), а саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Системи управління охороною праці (СУОП) є складовою загальної системи керування підприємством.

Об’єктом управління охороною праці є діяльність структурних підрозділів та служб підприємства, яка спрямована на створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Суб’єктом управління охороною праці в цілому на підприємстві є його керівник (роботодавець), в структурних підрозділах (відділах, службах, цехах) – їх керівники.

До основних функцій управління охороною праці належать:

• прогнозування і планування робіт;

• організація та координація робіт;

• облік показників стану умов і безпеки праці;

• аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

• контроль за функціонуванням СУОП;

• стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

• навчання працівників безпечним методам праці;

• забезпечення безпечності технологічних процесів виробничого устаткування, будівель і споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

• організація лікувально-профілактичного обслуговування;

• професійний добір працівників з окремих професій.

Планування роботи з охорони праці поділяється на:

−перспективне планування, яке розглядає найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці. Основною формою перспективного планування є розроблення комплексного плану підприємства щодо поліпшення умов праці;

−поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі «Охорона праці» колективного договору;

−оперативне планування здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому;

−оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.

Оперативне планування в основному спирається на систему триступеневого контролю. На першому ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) разом з представником профспілки щоденно перевіряє стан охорони праці на робочих місцях дільниці. На другому ступені – начальник підрозділу (цеху) спільно з представником профспілки та спеціалістах відповідних служб (механік, електрик, технолог) двічі на місяць перевіряють стан охорони праці.

На третьому ступені контролю щомісячно комісія під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. Результати роботи комісії фіксують у журналі і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

Для забезпечення безпеки праці працівник зобов’язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

• проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.