8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
Наука про горіння − надзвичайно багатобічна галузь. Прояви горіння досить різноманітні: швидке згоряння горючих парів у двигунах внутрішнього згоряння, регулювання спалювання палива в теплоенергетичних установках, утилізація горючих відходів тощо. Наше завдання − розглянути процес горіння щодо явищ, пов’язаних із пожежами.
ГОРІННЯ можна визначити як екзотермічну реакцію окиснення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я та (або) світінням.
ГОРІННЯ є з’єднання кисню або іншого окисника з горючою речовиною.
ПОЛУМ’Я − це зона горіння в газовій фазі з видимим випромінюванням світла.
ДИМ − видимі тверді та (або) рідкі частинки в газах, що утворюються в результаті горіння або піролізу матеріалів.
З’єднання окисника з горючою речовиною носить екзотермічний характер, тобто має місце виділення теплової енергії. Для деяких горючих речовин така реакція може початися за нормальними температурами навколишнього середовища під дією безпосередньо кисню повітря або ряду інших стимулюючих чинників. Однак лише у виключних випадках подібні реакції можуть призвести до пожежі, тому що швидкість їх перебігу невисока і у речовин з малою теплопровідністю тепло, що розсіюється в навколишнє середовище, викликає незначне підвищення температури речовини.
При певній температурі (температурі займання), що залежить від природи речовини та деяких інших факторів, виникає активізація, різко підвищується рівноважна температура і речовина займається. Для того, щоб мало місце спалахування, тобто займання, що супроводжується появою полум’я, речовина повинна розпочати виділяти горючі гази або пари в результаті випаровування, розкладу або хімічної реакції. У протилежному випадку горіння буде безполуменевим.
Горіння виникає за одночасної наявності трьох основних та деяких додаткових умов, наведених на рис. 8.1. Розглянемо їх.
ДЖЕРЕЛО ЗАПАЛЮВАННЯ − це теплова енергія, що призводить до займання. Це джерело повинно мати певний запас енергії та температуру, достатню для початку реакції.
Горюча речовина (пальне) та окисник повинні знаходитися в необхідному співвідношенні один з одним. Як правило, окисник − це кисень повітря, вміст якого в атмосфері, що нас оточує, становить близько 21 %.
Основні необхідні умови Додаткові умови
Рис. 8.1. Умови виникнення горіння
Горючі речовини разом з окисником утворюють горючу систему (горючу суміш). Широко використовується поняття ГОРЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Це середовище, що здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання.
Для повного згоряння необхідна наявність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення пального в його насичені оксиди. При недостатній подачі повітря окиснюється тільки частина речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. При цьому утворюється найбільш розповсюджений продукт неповного згоряння − оксид вуглецю (CO). Дим складається з твердих та рідких частинок, які залишаються у завислому стані в газоподібних продуктах горіння та пересуваються разом з ними. Речовини, в продуктах розкладу яких вміщується більший процент важких фракцій, наприклад смоли, утворюють густий дим.
На пожежах, як правило, горіння відбувається за браком окисника, що призводить до утворення неповних продуктів горіння та виділення диму. У свою чергу, такі обставини серйозно ускладнюють пожежогасіння внаслідок погіршення видимості або наявності токсичних речовин у повітряному середовищі.
Надлишок повітря, з іншого боку, охолоджує газоподібні продукти горіння. У тих випадках, коли пального небагато, охолодження буває достатньо, щоб загасити вогонь, оскільки температура падає нижче рівня, необхідного для займання. Саме таке явище має місце, коли задувають свічку. У той же час сильний вітер під час лісової пожежі здійснює зворотну дію, тому що маса горючого матеріалу та об'єм газоподібних продуктів горіння надто великі, щоб могло бути здійснено необхідне охолодження.
Горіння деяких речовин (наприклад, ацетилену, оксиду етилену тощо), які здатні при розкладанні виділяти велику кількість тепла, можливо й за відсутності окисника. Горіння являє собою незворотний процес, тому що з продуктів горіння та термічного розкладу неможливо знову створити речовину, що згоріла. Під час простого згоряння речовини має місце руйнування хімічної структури та визволення дози енергії.
Розрізняють наступні різновиди горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання та самоспалахування, тління.
Вибух − надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу.
Детонація − це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я, що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші ударної хвилі. Таким чином, наявність достатньо потужної ударної хвилі є необхідною умовою для виникнення детонації, оскільки в цьому випадку передача теплоти в суміші здійснюється не шляхом повільного процесу теплопровідності, а шляхом поширення ударної хвилі.
Спалах − швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння.
Займання − виникнення горіння під впливом джерела запалювання.
Спалахування − займання, що супроводжується появою полум'я.
Самозаймання − початок горіння без впливу джерела запалювання.
Самоспалахування − самозаймання, що супроводжується появою полум'я.
Тління − горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається з появою диму.
Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання (самоспалахування) поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні.
Теплове самозаймання − виникає при зовнішньому нагріванні речовини на певній відстані (через повітря). При цьому речовина розкладається, адсорбує і в результаті дії процесів оксидування самонагрівається. При температурі близько 100 °С дерев'яна тирса, ДВП та деякі інші речовини схильні до самозаймання. Захист від теплового самозаймання − запобігання нагріву матеріалів від зовнішніх джерел тепла.
Мікробіологічне самозаймання відбувається в результаті самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів в масі речовини. До мікробіологічного самозаймання схильні речовини рослинного походження (в основному не висушені) − сіно, зерно, тирса, торф.
Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину повітря, води, а також при взаємодії речовин. Наприклад, самозаймаються промаслені матеріали (ганчір'я, дерев'яна тирса, навіть металеві ошурки). Внаслідок оксидування масел киснем повітря відбувається самонагрівання, що може призвести до самозаймання. До речовин, що здатні самозайматися при дії на них води, відносяться калій, натрій, цезій, карбіди кальцію та лужних металів та ін. Ці речовини при взаємодії з водою виділяють горючі гази, які нагріваючись за рахунок теплоти реакції, самозаймаються. До речовин, що призводять до самозаймання при взаємодії з ними, належать газоподібні, рідкі та тверді окислювачі. Наприклад, стиснутий кисень викликає самозаймання мінеральних мастил, які не самозаймаються на повітрі.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Державний економіко-технологічний університет транспорту
- Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»
- Охорона праці
- Тема 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- Лекція 1
- Законодавча та нормативна база про охорону праці
- . Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- 1.1.1. Державні нормативно-правові акти з охорони праці
- 1.2. Державна політика в галузі охорони праці
- 1.3. Гарантії прав на охорону праці
- 1.3.1. Гарантії прав на охорону праці під час приймання працівника на роботу і під час роботи
- 1.3.2. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- 1.3.3. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- 1.3.4. Охорона праці жінок
- 1.3.5. Охорона праці неповнолітніх
- 1.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- 1.4.1. Загальні положення
- 1.4.2. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я
- 1.4.2.1. Тимчасова втрата працездатності
- 1.4.2.2. Стійка втрата професійної працездатності
- 1.4.2.3. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- 1.4.3. Управління Фондом страхування від нещасного випадку, страхові експерти з охорони праці
- Лекція 2 Державне управління охороною праці План
- 2.1. Державне управління охороною праці
- Функції органів державного управління охороною праці в Україні
- 2.2. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- 2.2.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- Державний нагляд і контроль за станом охорони праці
- 2.2.2. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- 2.2.3. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- 2.2.4. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- 2.2.5. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- 2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- Лекція 3
- Організація охорони праці на виробництві.
- Навчання з питань охорони праці
- 3.1. Організація охорони праці
- 3.1.1. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- 3.1.1.1. Служба охорони праці на підприємстві
- 3.1.1.2. Комісія з питань охорони праці
- 3.1.2. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- 3.1.3. Навчання з питань охорони праці
- 3.1.3.1. Інструктаж з охорони праці
- За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяють на:
- Порядок проведення інструктажів для працівників
- 3.1.3.2. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- 3.1.4. Фінансування охорони праці
- 3.1.5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- Лекція 4 Аналіз і профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань План
- 4.1. Причини й аналіз травматизму на підприємстві
- Причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- Наслідки травматизму і професійних захворювань
- Методи аналізу травматизму
- Коефіцієнт частоти травматизму:
- Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань
- 4.2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- 4.2.1. Випадки, в яких проводиться розслідування
- 4.2.2. Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку
- 4.2.3. Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку
- Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
- 4.2.4. Нещасні випадки, що не пов’язані з виробництвом
- 4.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 4.2.6. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 4.2.7. Розслідування та облік аварій
- Тема 2. Основи фізіології, гігієни праці
- 5.1. Гігієнічна класифікація умов праці
- 5.2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- 5.2.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- 5.2.2. Нормування шкідливих речовин
- 5.2.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- 5.3. Вентиляція виробничих приміщень
- 5.3.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- 5.3.2. Визначення повітрообміну в приміщеннях
- 5.3.3. Природна та механічна вентиляція приміщень
- 5.4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- 5.4.1. Основні принципи проектування генерального плану підприємств
- 5.4.2. Основні вимоги до виробничих та допоміжних об’єктів
- 5.5. Вібрація
- 5.6. Шум, ультразвук, інфразвук
- 5.6.1. Дія шуму на організм людини
- 5.6.2. Класифікація джерел шуму та методи захисту людини від шуму
- 5.6.3. Нормування шуму
- Допустимі рівні звукового тиску в дБ в активних смугах залежно від виду діяльності
- 5.6.4. Інфразвук
- 5.6.5. Ультразвук
- Допустимі рівні ультразвуку
- 5.6.7. Іонізуюче випромінювання
- Тема 3. Основи техніки безпеки
- Лекція 6
- Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека при експлуатації систем під тиском
- 6.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання й процесів
- Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- 6.1.1. Безпека технологічного процесу
- 6.1.2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- 6.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- 6.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- Реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- 6.2.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- 6.2.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- 6.2.4. Правила безпеки при експлуатації балонів
- 6.2.5. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- Лекція 7 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Електробезпека План
- 7.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- 7.1.1. Підіймальні пристрої: особливості безпеки при їх експлуатації
- 7.2. Електробезпека
- 7.2.1 Дія електричного струму на організм людини
- 7.2.2. Причини ураження струмом
- 7.2.3. Замикання на землю. Напруга кроку, напруга дотику
- 7.2.4. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин
- 7.2.5. Система засобів і заходів щодо електробезпеки
- 2 − З’єднувальний провідник; 3 − заземлюване обладнання); б − схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус
- 1 − Корпус; 2 − апарати захисту від струмів короткого замикання
- Основні електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- Додаткові електрозахисті засоби для роботи в електроустановках
- 7.2.6. Організація безпечної роботи експлуатації електроустановок
- 7.2.7. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- Тема 4. Пожежна безпека
- Лекція 8
- Основи пожежної безпеки
- 8.1. Основні поняття пожежної безпеки
- 8.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- 8.3. Основні причини пожеж
- 8.4. Загальні відомості про горіння. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- 8.4.1. Теоретичні основи процесів горіння та вибуху
- 8.4.2. Етапи та класи пожеж
- 8.4.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
- 8.5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- 8.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- 8.7. Система попередження пожеж
- 8.8. Система протипожежного захисту
- 8.8.1. Пожежна безпека будівель і споруд
- 8.8.2 Евакуація людей із будівель і приміщень
- 8.8.3. Способи та засоби пожежогасіння
- 8.9. Система організаційно-технічних заходів
- 8.9.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- 8.9.2. Державний пожежний нагляд
- Список рекомендованої літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- Основна література
- Додаткова література
- Конспект лекцій