3.1. Сутність природно-ресурсного

потенціалу, його структура

та економічна оцінка

Природно-ресурсний потенціал - це сукупність усіх природ­них запасів і умов, що є і можуть бути задіяні для досягнення певної мети.

До природно-ресурсного потенціалу відносяться ресурси:

• мінеральні, які представлені корисними копалинами та мінерально-будівельною сировиною. Вони поділяються на па­ливні, рудні й нерудні;

• земельні, серед яких виділяють типи ґрунтів, а також ви­ди господарського використання земель (рілля, сінокоси й пасо­вища, ліси й чагарники);

• водні, які підрозділяються на води Світового океану, во­ди суходолу. До вод суходолу відносяться річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики і підземні води (ґрунтові та ар­тезіанські);

• біологічні, що включають рослинний і тваринний світ;

• рекреаційні включають природно-кліматичні і бальнео­логічні;

• кліматичні, до яких відносяться сонячна енергія, енергія вітру, внутрішнє тепло Землі.

37

За ознакою вичерпності природних ресурсів їх поділяють на дві групи: невичерпні і вичерпні.

До невичерпних належать сонячна радіація, енергія вітру .

Вичерпні поділяються на вичерпні відновлювані та вичерпні не відновлювані.

До вичерпних відновлюваних відносяться: ґрунтовий по­крив, водні ресурси, лікувальні грязі.

До вичерпних не відновлюваних належать паливні, рудні і нерудні корисні копалини.

Використання в економічній діяльності природних ресурсів вимагає їх оцінки. Існує два основних види оцінки: технологічна та економічна. При технологічній оцінці виявляється ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх викори­стання. Технологічна оцінка здійснюється, як правило, перед економічною.

Економічна оцінка природних ресурсів необхідна для визна­чення міри їх ефективного використання. Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують різні методичні підходи.

Враховуючи той факт, що регіони України дуже різняться за наявністю ресурсів, науковими підрозділами Національної ака­демії наук було зроблено оцінку природно-ресурсного по­тенціалу областей і Автономної Республіки Крим. Результати досліджень опубліковані у книзі В.П. Руденко "Природно-ре­сурсний потенціал Української РСР", наведені у табл. 3.1 та для більшої наявності представлені на рис. 3.1.

Згідно з наданими даними в структурі природних ресурсів в окремих областях України переважають мінеральні ресурси (До­нецька обл. - 72,8%, Луганська - 73,8%, Дніпропетровська -68,9%). У іншій групі областей переважають земельні ресурси (Вінницька - 79,1%, Одеська - 71,8%, Черкаська - 67,7%) і т. д. В групі областей у структурі природно-ресурсного потенціалу зай­мають лісові ресурси (Волинська - 16,2%, Житомирська - 12,6%, Івано-Франківська - 17,6%, Рівненська -16,1%, Чернівецька -12,6%). В Автономній Республіці Крим і Закарпатській області на рекреаційні ресурси приходиться відповідно 29,6 і 28,6 %.

Але враховуючи той факт, що надра України ще не повністю розвідані і геологорозвідувальні організації проводять обстежен-

38

ня території, говорити про кінцеві дані цього дослідження не слід, оскільки з часом будуть внесені деякі зміни.

Таблиця 3.1. Структура природно-ресурсного потенціалу в областях України

Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал Української РСР. АН СРСР . Серія геогр. - 1989. - №5 - С.88.

39

Рис. 3.1. Структура природно-ресурсного потенціалу України

3.2. Характеристика природно-ресурсного

потенціалу

До складу природно-ресурсного потенціалу відносяться мінеральні, земельні, лісові, водні, фауністичні і природно-ре­креаційні ресурси.