10.1. Роль хімічного комплексу та динаміка

виробництва продукції хімічної

промисловості

Хімічний комплекс являється одним із важливіших у народ­ному господарстві країни. Особливістю його є здатність забезпе­чити всі галузі економіки матеріалами з певними властивостями. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну си­ровину, обсяги якої не такі й значні (деревина, шкіра, нитки). В ньому виробляється продукція для всіх галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, оборони, побутового об­слуговування й істотно впливає на рівень і темпи розвитку всієї економіки країни.

У промисловому комплексі України частка хімічної промис­ловості незначна і становила в 2004 р. 5,9% вартості валової про­дукції промисловості України, але хімічною промисловістю ви­робляється дуже багато продукції різних найменувань.

На початку 2004 р. в Україні налічувалось 387 підприємств, які виробляли продукцію хімічної промисловості, в тому числі у Львівській області - 45, Луганській - 40, Дніпропетровській - 37, Донецькій - 26, у м. Києві - 32, а в інших областях значно менше.

Станом на 1.01.2004 р. в галузі було зайнято 145 тис. чол., що у 1,8 рази менше проти чисельності зайнятих у 1990 р. (256 тис. чол.).

148

Сировинна база хімічної промисловості

Сировинна база хімічної промисловості різноманітна і вклю­чає запаси майже всіх видів мінеральних ресурсів: вугілля, при­родний газ, нафту, сірку, кухонну і калійну сіль, руди, відходи металургійної промисловості, електроенергетики, сільськогос­подарську сировину.

Про запаси вугілля, газу і нафти в Україні докладно викла­дено у темі, присвяченій паливно-енергетичному комплексу. Зу­пинимося на характеристиці інших видів хімічної сировини.

Запаси кухонної солі в Україні становлять понад 10 млрд т. Більше ніж половина з них припадає на Артемівсько-Слов'янсь-ке родовище Донецької області. Соляні пласти залягають тут на глибині 80-500 м, їх потужність місцями досягає 20-28 м. У Харківській області є Єфремівське родовище. В Закарпатті до­бувається сіль шахтним способом біля міста Солотвино. Значну цінність для хімічної промисловості мають запаси солей Північного Криму. Вони представлені в основному ропою Си­ваських озер. У її складі розчини солей натрію, магнію, брому, йоду, титану та інших цінних елементів.

Запаси калійних солей є у Прикарпатті. Це Калушське ро­довище в Івано-Франківській і Стебниківське Львівської облас­тей. Солі цих родовищ використовуються при виробництві калійних добрив і магнію.

Родовища самородної сірки відкриті в Прикарпатті. Це такі родовища, як Роздольське, Яворівське, Немирівське Львівської області і Глумаєвське Івано-Франківської області.

Запаси фосфоритів використовуються при виробництві фосфатних добрив. Найбільше їх у Кролівецькому районі Сумської області. Через глибоке залягання фосфорити можна добувати лише підземним способом. Як фосфорна сировина мо­жуть бути використані апатитові руди, які є в Дніпропетровській і Житомирській областях.

Запаси крейди і вапняків, які широко використовуються у хімічній промисловості, є у багатьох місцях країни - в Причор­номор'ї, Донецько-Придніпровській низовині, Донбасі. Забезпе­чення України цим видом сировини для хімічної промисловості не є проблемою.

149

Хімічна промисловість використовує в значних обсягах як сировину і промислові відходи. Вони створюються в необмеже­них обсягах у чорній та кольоровій металургії, нафтопереробці, на теплових електростанціях, у лісовій промисловості тощо. Особливе слід відмітити коксохімічне виробництво, на базі яко­го з вугілля (поряд з коксом, що направляється у доменне вироб­ництво) отримують багато інших цінних продуктів: аміак, смоли, бензол. Великі коксохімічні заводи збудовані поблизу основних споживачів коксу - металургійних заводів - у багатьох містах Донбасу і Придніпров'я - Горлівці, Донецьку, Макіївці, Ал-чевську, Єнакієві, Маріуполі, Дніпродзержинську, Дніпропет­ровську, Кривому Розі, Запоріжжі.

Важливим постачальником сировини для хімічної промис­ловості служить нафтопереробна промисловість, потужності якої - 80 млн т нафти за рік. Нафтопереробні заводи України працюють головним чином на імпортній нафті.

В цілому, незважаючи на наявність власної потужної сиро­винної бази хімічної промисловості, для країни ще характерна істотна залежність галузі від імпортних поставок природного га­зу, нафти, апатитових концентратів, синтетичного каучуку, це­люлози та ін., що згубно впливає на розвиток галузі.

Розвиток хімічної промисловості нарощувався з роками, і в 1990 р. в Україні вироблялось 4,8 млн т мінеральних добрив, 5 млн т сірчаної кислоти, 1,1 млн т кальцінованої соди, 179 тис. т хімічних волокон, 50,5 тис. т хімічних засобів захисту рослин, 11,2 млн шт. автомобільних шин і багато іншої продукції (табл. 10.1).

За роки незалежності (1990-2003 pp.) хімічна промис­ловість України значно зменшила обсяги виробництва. Так , у 2 рази скоротилось виробництво мінеральних добрив, а фосфор­них і калійних - відповідно у 43,7 і 10,4 рази, сірчаної кислоти у 4,5 рази, хімічних волокон у 5,8 рази, кальцинованої соди у 1,7 рази хімічних засобів захисту рослин у 72 рази, автомобільних шин майже у 2 рази. Це результат різкого скорочення обсягів ви­робництва основних споживних продуктів хімічної промисло­вості та необдуманих дій керівництва країни.

150

Таблиця 10.1. Динаміка виробництва основних видів продукції хімічної промисловості України за 1940-2003 pp.

10.2. Розміщення підприємств хімічного комплексу

На розміщення підприємств хімічної промисловості впливає ряд факторів: сировинний, транспортний, паливно-енергетич­ний і споживчий. Слід враховувати, що хімічне виробництво, як правило, багатостадійне, складається з низки послідовних опе­рацій, які доповнюють одна одну.

151

Хімічна промисловість споживає велику кількість води, яка входить до складу деяких видів продукції, використовується для промивки і охолодження апаратури та для розбавлення стічних вод. Тому хімічні підприємства розташовують у місцях, які до­статньо забезпечені водою.

Більшість хімічних виробництв потребують багато елект­ричної та теплової енергії. Так, наприклад, на виробництво 1 т синтетичного волокна потрібно 15 тис. квт-г електроенергії і 7-8 т пари. Тому такі виробництво розташовують поблизу теплоеле­ктростанцій.

При розміщенні хімічних підприємств істотне значення має екологічний чинник. При цьому слід враховувати таки факто­ри:

• по-перше, галузь має багато відходів, що негативно впли­ває на навколишнє середовище;

• по-друге, більшість підприємств являються забруднюва­чами повітряного басейну, що потребує розташування їх на значній відстані від місць проживання населення.

Значна частина підприємств хімічної промисловості обслу­говує сільськогосподарське виробництво, виробляючи міне­ральні добрива та засоби боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами на посівах сільськогосподарських культур в рослин­ництві, і різними паразитами і хворобами в тваринництві.

Виробництво мінеральних добрив

Мінеральні добрива бувають азотні, фосфорні, калійні і комбіновані.

Азотні добрива - карбамід (мочевина), аміачна селітра, сульфат амонію отримують в результаті синтезу азоту повітря і водню, виділеного з відходів коксохімічного і доменного вироб­ництва, а також з природних газів. Підприємства, що виготовля­ють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Дніпродзержинську, Кривому Розі, Горлівці, а також на трасі газопроводів у районах інтенсивного розвитку сільсько­го господарства (Лисичанську, Черкасах, Рівному і Одесі). Як правило, на цих заводах виробляють азотну кислоту і супутні продукти, які використовуються для виробництва пластмас,

152

синтетичних волокон, кіноплівки і барвників. В 1990 р. в Україні вироблялось понад 3,0 млн т азотних добрив, а за роки незалеж­ності обсяг виробництва цих добрив дещо зменшився.

У 2003 р. на 17 хімічних і коксохімічних підприємствах Ук­раїни було вироблено 2 млн 473 тис. т азотних добрив. Найбільший обсяг їх виробництва приходився на карбамід (се­човина), що пояснюється його експортною спрямованістю. У 2003 р. на частку карбаміду приходилось більш 61% усього випу­ску азотних добрив, питома вага аміачної селітри складала май­же 31%, сульфату амонію - понад 4,5% і карбамідоаміачної суміші - близько 3%.

В Україні лідерами по випуску карбаміду є ВАТ "Стирол" (Горлівка) і ВАТ "Дніпроазот" (Дніпродзержинськ). У 2003 р. ці два підприємства випустили близько 48% від загального вироб­ництва карбаміду.

Аміачної селітри в 2003 р. в цілому по Україні було випуще­но 0,8 млн т. Більш як 56% від загального виробництва цієї про­дукції приходиться на ВАТ "Азот" (Черкаси) і ДПП об'єднання "Азот" (Сєвєродонецьк).

ВАТ "Авдіївський КХЗ", ГГМК "Криворіжсталь" і ВАТ "За- . поріжкокс" забезпечили випуск понад половини загальноук­раїнського виробництва сульфату амонію.

Фосфорні добрива в Україні до 1990 р. вироблялись із фос­форитів Кольського півострова Росії, на заводах у містах Суми, Вінниця, Констянтинівка Донецької області і в Одесі. Виробля­ють фосфорні добрива і в місті Маріуполі Донецької області з то-мас-шлаків, що їх отримують з фосфоровмісних керченських залізних руд у процесі доменного виробництва. В 1996 р. в Ук­раїні вироблялось 1 млн 648 тис. т цих добрив, а в 2003 р. їх ви­роблено лише 37,7 тис. т, що у 43,7 рази менше. Причиною тако­го зменшення обсягу виробництва були з однієї сторони - скоро­чення постачання сировини з Росії в зв'язку зі значними фінан­совими труднощами в країні, а з іншої - бездіяльністю урядових структур, відповідальних за цю ділянку роботи, адже у нас є значні запаси фосфоритів на Кролевецькому родовищі Сумської області та апатитові руди Дніпропетровської і Житомирської об­ластей.

153

Калійні добрива виробляються безпосередньо у районах за­лягання калійних солей -ум. Калуш Івано-Франківської об­ласті на ВО "Оріон" і на Стебниківському калійному заводі "Полімінерал" Львівської області. Калійні добрива виробляють­ся також у м. Запоріжжі на титано-магнієвому комбінаті із відходів основного виробництва. їх виробництво за роки неза­лежності скоротилось більше ніж у 10 разів в основному із-за бездіяльності управлінських структур.