Текстильна промисловість

Текстильна промисловість включає в себе виробництво ба­вовняних, вовняних, лляних, конопляно-джутових і шовкових тканин.

Бавовняна промисловість. В Україні бавовна не вироб­ляється, і сировина для прядильних та ткацьких фабрик закуп­овується за кордоном, в основному в Узбекистані. Висока потре­ба у тканинах з бавовни спонукала навіть у кращі часи виробля­ти їх майже половину - 46,7% від загального виробництва тка­нин в країні. Приблизно така сама частка їх виробництва була і в 2004 p., але обсяги виробництва скоротились більше ніж у 10 разів.

Бавовняне виробництво складається з прядильного, кру­тильно-ниткового, ткацького і фарбувального. На території Ук-

186

раїни є різні типи підприємств, одні виробляють лише один вид продукції, а інші - комплексні.

Так, у Полтаві діє прядильна фабрика, у Донецьку - бавов­нопрядильний комбінат, у Нікополі Дніпропетровської області є ниткова фабрика, у Чернівцях, Івано-Франківську і Коломиї Івано-Франківської області, Коростишеві Житомирської області діють ткацькі фабрики, у Херсоні і Тернополі є бавовняні комбінати, у Києві діє ватно-ткацька фабрика.

Вовняна промисловість включає первинну обробку вовни, виготовлення з неї пряжі та тканин і килимових виробів. У даний час чисте вовняне виробництво зустрічається рідко. Причини: по-перше, виробляється вовни в країні лише 10% рівня 1990 p., по-друге, у багатьох випадках добавка до тканини певної кількості хімічних волокон навіть покращує їх якість. Тому науковцями і практиками розробляються заходи по поліпшенню якості тканин і виробів із застосуванням різних хімічних волокон.

Сучасні підприємства по виробництву виробів із вовни діють у Кривому Розі Дніпропетровської області - вовнопря­дильна фабрика, у Луганську - тонкосуконна фабрика, у Чернігові - комвольно-суконний комбінат. Підприємства по виготовленню виробів із вовни є також у Одесі, Сумах, Харкові, Дунаєвцях Хмельницької області, Кременчуці і Лубнах Пол­тавської області, Богуславі Київської області та у Донецьку.

Крім того у Києві, Черкасах, Решетилові Полтавської об­ласті і в Чернівцях є килимові фабрики.

Лляна промисловість. Україна завжди славилась виробами з льону і експортувала значну частину лляних тканин за межі країни. Виробництво льоноволокна було сконцентровано у поліській зоні країни - у Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Волинській та північних районах Житомирської, Київської і Чернігівської областей. В цих областях на льонозаво­дах і безпосередньо в господарствах вироблялось в середньому за рік понад 100 тис. т льоноволокна, з якого вироблялось близько 100 млн м² тканин, а відходи (пакля) використовува­лись при сантехнічних роботах. Виробництво льоноволокна, так і виробів з нього, скоротилось у десятки разів.

187

Виробництво тканин із льону сконцентровано на Рівненському і Житомирському льонокомбінатах та на Корос-тенській і Марчихіно-Будській (Житомирська обл.) фабриках. Ці підприємства працюють неритмічно через нестачу сировини. Уряд України піднімає питання про відродження галузі льонар­ства найближчим часом.

Конопляно-джутове виробництво базується на викорис­танні волокна конопель і льону, пряжі з бавовни і синтетичних волокон з метою виробництва брезентових тканин та канатів.

Районами вирощування конопель та виробництва з них во­локна вважаються південні райони Чернігівської і Сумської об­ластей та Полтавщина.

Фабрика по виробництву джутових (брезентових) тканин в країні є в Одесі. У Харкові діє канатний завод.

Шовкове виробництво пов'язане із використанням шовку природних і хімічних волокон. У структурі виробництва тканин на шовкові приходиться 12-13%. Виробництво таких тканин зо­середжено у Києві, Черкасах, Луганську і Лисичанську.

У Києві і Черкасах виробляються шовкові тканини як із природних, так і з хімічних волокон. У Луганську виробляються меланжеві шовкові тканини, у Лисичанську (Луганська обл.) -шовкові тканини технічного призначення.