Виїзд науковців за межі України

(чол.)

86

За останні роки дещо збільшилось державне фінансування науково-дослідних робіт, що позначилося на підвищенні рівня оплати працівників науково-дослідних установ і це у деякий мірі вплинуло на від'їзд наших наукових кадрів за кордон. їх стало виїзжати значно менше. Але покищо рівень оплати працівників наукових установ не відповідає їх вкладу у суспільний розвиток країни і потребує впорядкування і підняття до належного рівня.

Контрольні запитання

1. Виробничий потенціал, динаміка розвитку.

2. Наука - безпосередня продуктивна сила суспільства.

3. Науково-технічний потенціал і його склад.

1. Динаміка кількості наукових закладів, чисельності зайня­тих та витрат на науково-дослідні роботи.

2. Проблеми розвитку науково-технічного потенціалу Ук­раїни.

Рекомендована література

1. Дорогунцов С.І., Рейкова Л. Сучасні проблеми технічно­го розвитку промисловості України //Економіка України. -1996. - № 9.

2. Научно-технический прогресе: Словарь /Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Политиздат, 1987. - 168 с.

3. Марущак В. Проблеми інтеграції України у світову на­укову структуру //Економіка України. - 1994. - № 10. - С. 62-66.

4. Бесчасний Л. Про механізм мотивації до науково- • технічної діяльності в умовах ринкової економікі //Економіка України. - 1995. - № 8. - С 15-23.

5. Статистичний щорічник. - К.: Консультант, 2005.

6. Науково-інформаційне забезпечення сталого еко­номічного розвитку України //Економіка України. - 2004. -№3.

87

6. Народногосподарський комплекс України

Розглядаються наступні питання:

1. Поняття народногосподарського комплексу та стан розвитку

2. Місце України за рівнем економічного розвитку

3. Поділ народного господарства за формами влас­ності

6.1. Поняття народногосподарського комплексу та стан розвитку

Народногосподарський комплекс - це сукупність галузей народного господарства, у яких виробляються матеріальні цінності, та тих, що їх обслуговують.

До галузей, в яких виробляють матеріальні цінності, відно­сяться: промисловість, сільське господарство, будівництво і ван­тажний транспорт.

До обслуговуючих галузей відносяться галузі, в яких нада­ються населенню різні послуги. Вони діляться на дві групи галу­зей.

До першої групи відносяться галузі, які задовольняють ду­ховні і фізичні потреби людини. Це освіта, культура, наука, охо­рона здоров'я і спорт.

До другої групи відносяться галузі, які надають послуги на­селенню. Ця група включає в себе житлово-комунальне госпо­дарство, пасажирський транспорт, зв'язок і всю систему креди­тування і управління.

Довгий час сфера нематеріального виробництва вважалась лише як обслуговуюча. Разом з тим у цій сфері надаються послу­ги, які мають споживну вартість, і вона впливає на ефективність матеріального виробництва.

88

Народногосподарський комплекс України формувався в умовах, коли країна була в складі Росії, а потім і в складі Ра­дянського Союзу, і це зробило певний відбиток на економіку країни.

Маючи великі запаси кам'яного і бурого вугілля, залізної і марганцевої руди, нерудних мінеральних ресурсів, родючі землі та кваліфіковані кадри, народне господарство було спрямоване на широкий розвиток видобувної промисловості, підприємств важкої індустрії і військово-промислового комплексу та вироб­ництва сільськогосподарської продукції в таких обсягах, які б сприяли розвитку всього СРСР.

Народногосподарський комплекс України створювався і примножувався віками і станом на 1.01.1991 року вартість основ­них засобів становила 474 млрд крб. в тому числі виробничого призначення на суму 317 млрд крб.

Перехід України до ринкової економіки з усією гостротою поставив проблему оптимізації структури народногосподарсько­го комплексу та шляхів її перетворення. Вдосконалення структу­ри виробництва - дуже складна і багатопланова робота. Насам­перед вона вимагає визначатись із співвідношенням матеріаль­ного виробництва та сфери послуг, виробництвом засобів вироб­ництва та предметів споживання.

Роль кожної галузі у створенні суспільного продукту і національного доходу'змінюється з часом.

За останні роки намітились позитивні зміни у виробництві валового внутрішнього продукту. За 2000-2004 pp. виробництво продукції у ринкових цінах зросло майже у 2 рази, в тому числі у промисловості - у 1,6 рази, сільському господарстві - у 1,8 ра­зи і в будівництві - у 2,1 рази (табл. 6.1.).

Разом з тим за обсягами виробництва продукції в доларово­му обчисленні ми значно відстаємо від досягнутого рівня 1990 р. Якщо у 1990 р. в Україні вироблялось ВВП на 295,8 млрд до­ларів США (167,1 х 1,77), то у 2004 р. було вироблено продукції лише на 65,1 млрд дол. США (344,8 : 5,30).

89

Таблиця 6.1. Динаміка виробництва ВВП в Україні за 1990-2004 pp.

Офіційні курси валют.

1990 р. За 100 доларів США - 56,4 крб. (газета "Известия" за 26 грудня 1990 р. № 958 (23261).

За 1 долар США в 2000 р. - 5,43 грн, 2001 р. - 5,29; 2002 р. - 5,33; 2003 р. - 5,33; 2004 р. - 5,30 (Статистичний щорічник України. - К.: Консультант, 2005. - С.71).

6.2. Місце України за рівнем економічного розвитку

Економічний розвиток характеризується сукупністю даних про економічні відносини у процесі відтворення, які використо­вуються в системі управління як народним господарством вза­галі, так і окремими його галузями.

Економічна наука виділяє дві грипи показників, які харак­теризують стан розвитку країни. - натуральні і вартісні.

Натуральні показники - це обсяги виробництва певних видів промислової і сільськогосподарської продукції в натураль­них величинах.

Для кожної галузі виробництва характерні свої показники, які відображають характер її роботи: машини - у штуках; метал у тон­нах; газ у м³; м'ясо і молоко - у тоннах; тканини - у м² і т. д. Обсяги виробництва продукції в натуральному виразі дають можливість визначити частку виробництва продукції певним виробником у ви­робництві її взагалі чи у певному регіоні, країні чи групі країн.

90

В Україні обсяги виробництва продукції в натуральному обчисленні незначні і порівняти їх із світовим виробництвом проблематично.

Разом з тим Україна до 1917 р. входила до складу Росії і її частка у добуванні залізної руди становила 74,5%, видобутку кам'яного вугілля - 78,2%, виробітку чавуну і сталі відповідно 68,6 і 56,7%, виробництву електроенергії - 26,7%, мінеральних добрив - 40,4%, цукру-піску - 81,6% (табл.6.2). Такі показники виробництва певних видів продукції, які приходились на Ук­раїну при середньому показнику в розрахунку на одного члена федерації (до складу Росії входили крім 15 республік колишньо­го СРСР іще Польща і Фінляндія), свідчать, що при високому рівні розвитку надіятись на отримання незалежності таким шля­хом, як її отримали Польща і Фінляндія, було нереальним.

У перші роки Радянської влади і до Великої Вітчизняної війни Україна була основним виробником продукції чорної ме­талургії і постачальником кам'яного вугілля в Радянському Со­юзі. Частка виробництва електроенергії сягала 25,7%, мінераль­них добрив - 31%, тракторів - 33%, цукру-піску - 73%.

В 1990 р. в Україні добувалось 42% залізної руди, 21,4% вугілля, вироблялось 39,4% чавуну, 32,6% сталі, 35% прокату, 16,9% електроенергії, 13% мінеральних добрив, 21,8% тракторів, 67,5% цукру-піску. Крім того в 1990 р. В Україні вироблялось 22>,%% зерна, 25,5% м'яса і 27%'молока від загальносоюзного ви­робітку.

Досить високі показники частки України у виробництві про­дукції булі і до встановлення незалежності.

Не дивлячись на те, що обсяги виробництва продукції в Ук­раїні за роки незалежності значно зменшились, але при загально­му скороченні її виробництва в усіх країнах колишнього СРСР часка України у виробництві основних видів продукції поки що значна, і становить по видобутку залізної руди 40,1%, вироб­ництву чавуну, сталі і прокату - третину, по виробництву вугілля - 19,5% тощо.

Тобто Україна являється вагомим виробником багатьох видів продукції серед країн СНД.

91

Таблиця 6.2. Частка України у виробництві продукції

Вартісні показники - це виробництво валового внутрішньо­го продукту (ВВП) в цілому і в розрахунку на одну особу.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це загальний обсяг виробництва продукції у грошовому виразі за певний період (місяць, квартал, півріччя і за рік). За допомогою цього показни­ка можна порівнювати роботу будь-якої галузі виробництва і країни в цілому, оскільки вироблена продукція оцінюється в певній грошовій одиниці. Найбільш об'єктивним показником, який характеризує стан розвитку країни, вважається вироб­ництво валового внутрішнього продукту в розрахунку на душу населення.

Для порівняння у міжнародній практиці за еталон при роз­рахунках прийнятий долар США.

До встановлення незалежності в Україні за рік у 1990 р. ви­роблялось продукції в розрахунку на одну особу на 4,9 тис. дол. США, а в 2003 р. - цей показник становить лише 1,04 тис. дол. США (табл. 6.З.).

92

Таблиця 6.3. Виробництво валової продукції в розрахунку