logo
ДКР з дисципліни регіональна економіка ФК-11-4з

Економічний потенціал карпатського регіону.

2.1 Природні ресурси та природні умови Район характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Гірська частина Українських Карпат належить до південних і південно-західних територій району. Карпатське пасмо гірських хребтів у формі дуги простягається через усі області району. Висота гір коливається від 500 до 1500м. Окремі шпилі (Говерла, Піп Іван) перевищують 2000м. Вся територія передгірних і гірських районів Карпат порізана долинами гірських річок, притоків великих рік – Тиси, Дністра, Прута.Вона належить до лісолучної приодної рослинної смуги, але завдяки особливостям геологічної будови, рельєфу, а головне, різниці в висотах над рівнем моря тут спостерігається велика різноманітність грунтових і кліматичних умов. Клімат – континентальний (теплий, помірно вологий, не буває посух). Континентальність клімату пом’якшується в результаті дії двох факторів:

  1. переміщення повітряних мас із заходу

  2. особливостями рельєфу – висотою над рівнем моря. З цим пов’язана і різниця в сумах опадів і температурному режимі.

Територію району за кліматом можна поділити на 6 вертикальних грунтово-кліматичних полів: Передкарпатське і Закарпатське передгір’я, Закарпатська низина, гірські лісолучні райони, полонинна(субальпійська) та надполонинна(альпійська) частина території. В Прикарпатті кліматичні умови такі: на півночі панують південно-західні вітри, на півдні – північно-західні. Ця територія є помірно теплою і надмірно зволоженою. Сума активних температур коливається в межах 650-780мм. Для Прикарпаття характерні дерново-опідзолені та дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні та важкосуглинисті грунти. Закарпатське передгір’я має висоту від 125 до 300м над рівнем моря. Переважають північні, північно-східні, східні вітри, що, як правило, збігаються з руслами річкових долин. Клімат значно тепліший. Сума активних температур коливається від 2800 до 2900є С. Атмосферних опадів випадає біля 850мм на рік, зона є надмірно зволоженою. Грунти Закарпаття буроземнопідзолисті, малородючі, водонепроникні. Закарпатська низина розташована на висотах менше 150м , має високий тепловий режим – сума активних температур наближається до 3100є С, випадає в середньому за рік 600мм опадів, зволоженість достатня, не надмірна. Поширені дерново-опідзолені, дерново-глейові, торфо-глейові грунти. Гірські лісолучні райони і полонини є в усіх областях регіону. Із підвищенням висоти помітно знижується тривалість теплового періоду, сума активних температур на висоті 1500м падає до 600є С, а метеорологічне літо, тобто період з температурою +15є С майже відсутнє, сума активних температур знаходиться в межах від 1000 до 1600єС, атмосферних опадів випадає 800...1500мм на рік. Гірським лісолучним районам властиві суглинково-щебенисті бурі лісові грунти, оторфовані та гірські підзолисті грунти. Всі орні грунти кислі(pH 5,0-5,4). Грунто-кліматичні ресурси дозволяють вирощувати кукурудзу, цукровий буряк, льон, яблука, груші, теплолюбні культури – тютюн, виноград, рис, чай, холодостійкі і невибагливі до тепла: трави на пасовищах і лугах, турнепс, ріпу, редис, картоплю ранніх сортів, овочі та зелень.

2.2 Населення і трудові ресурси На території району проживає 6,1 млн. осіб, що складає 13 % населення України. Слід зауважити, що в районі розташована найменша за чисельністю населення та площею адміністративна область – Чернівецька (відповідно 911,5 тис. осіб і 8,1 тис. км2). Щодо щільності населення, то вона є досить значною – близько 107,5 осіб/км2. (Рис.2)

Рис.2 Густота населення

В районі природний приріст є від'ємний (-1,9 ‰), але цей показник більш ніж в чотири рази нижчий від пересічноукраїнського. За ним район займає перше місце в Україні. У віковій структурі особи працездатного віку складають 57,2 % (а в Закарпатській області – 58,5 %), що перевищує пересічноукраїнські показники. За національним складом у Карпатському соціально-економічному районі переважають українці – 83,6% усього населення краю. Проживають тут також росіяни, євреї, поляки, угорці, словаки, румуни та представники інших національностей. Район характеризується одним з найнижчих в державі показників урбанізованості – менше 40 %, а в Закарпатській області – менше 30 %. Рівень безробіття складає 10,1 %.

2.3 Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіону Карпатський економічний район має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів, що представлені 25 видами корисних копалин. На території району знаходяться родовища кам’яного вугілля, сірчаних руд, калійних і кухонних солей, що мають державне значення, цементної сировини, вапняків для харчової промисловості, нафти і газу, що теж мають державне значення. Нафто-газові родовища району продовжують експлуатуватися, але видобуток на них відбувається меншими темпами. В межах району розміщені основні вугленосні площі Львівсько-Волинського басейну в складі Межиріченського, Тяглівського і Карпатського родовищ. Басейн характеризується високоякісним енергетичним коксівним вугіллям, глибина залягання якого коливається від 330 до 600м. Промислові запаси вугілля тут 65млн.т. Родовища бурого вугілля є на трьох вугленосних ділянках – Північноподільській, Передкарпатській та Закарпатській. Вони не розробляються через вичерпність запасів(крім Ільницького). Найбільші поклади торфу у північній частині району, серед них Великомостівське, Стоянівське, Радехівське і Львівське. Проте видобуток торфу в якості палива знижується, що цілком закономірно, оскільки він є цінним добривом і сировиною для хімічної промисловості. Розвідані запаси калійних солей повністю забезпечують потужності Колузького ПО”Хлорвініл”, але якісна сировина майже вичерпана і її видобуток відбувається все глибше, що погіршує ефективність їх розробки, негативно впливає на рентабельність виробництва на Солотвинському і Стебняківському родовищах. Сировинна база району має можливості підвищити добування кухонної солі, як кам’яної, так і з природної ропи. Розвідані і знаходяться в стані освоєння запаси карбонатної сировини для цукрової промисловості. Лопушнянський кар’єр на Івано-Франківщині забезпечує необхідний рівень їх споживання в регіоні. На території Карпатського економічного району розвідані і освоюються родовища будівельної мінеральної сировини: вапняки Добрянського родовища, глини і суглинки Кагуєвського і Развадівського родовищ, гіпсу Пісковського, Ольшевського і Рава-Руського родовищ. В Закарпатті розвідані запаси алунітів, що є сировиною для виробництва глинозему і порід з відходів – безхлорних калійних добрив, сірчаної кислоти, цементу та ін. Сокирницьке родовище є перспективним для видобутку цеоліту, що використовується для підвищення родючості грунтів, очищення промислових стоків, газових викидів. Берегівське родовище розглядається в майбутньому як сировинна база української кольорової металургії – має поклади свинцю, цинку, благородних металів, бариту. Структурно-металогенічна зона Закарпатського прогину багата на ртутні(Вишківське рудне поле), сурм’яно-миш’якові, мідно-молібден-рідкометальні, телур-вісмутові руди. Саморідна сірка залягає на території Львівської та Івано-Франківської областей, Закарпаття багате на мармури, розвідані запаси скляної, керамічної сировини та ін. Земельний фонд Карпатського економічного району невеликий, але з урахуванням фізико-географічних особливостей є досить освоєним з точки зору ведення сільського господарства – 63,1% займає рілля в площі сільгоспугідь. Землезабезпечення населення в районі невисоке, - це характерно для Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, дещо вища в Закарпатті. Більша частина ріллі розташована на природно- та антропогенно погіршених різновидах грунтів, більшість з яких – перезволожені, заболочені, з підвищеною кислотністю та еродовані. Великі території зайняті гірничими відвалами, що утворилися при розробці корисних копалин. З точки зору агровиробництва земельний фонд має невелткий природно-ресурсний потенціал: гористий передгірний рельєф місцевості сприяє змиву і розмиву грунтів, площа природних пасовищ недостатня. Водні ресурси регіону – це поверхневий стік, підземні води і води, що зосереджені в озерах та болотах. Найбільші ріки – Дністер, Прут, Західний Буг, Тиса. Водні ресурси місцевого формування становлять 15,7кмі. У межах району є значні запаси мінеральних вод, зокрема в Прикарпатті та Закарпатті. Вони добре вивчені, але використовуються ще недостатньо. Карпатський економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами – покрита лісом площа становить 60%. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина. Видовий склад лісу змінювався за рахунок скорочення площ під буком та ялицею і розширення площ під смерекою, на яку тепер припадає 16% запасу деревини. Ліси району багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих рослин. Карпати є третім районом України за збором лікарських трав. Народногосподарське значення Карпатських лісів незрівнянне в державному масштабі – як для рекреації(Карпатський державний природний національний парк), так і для водоохоронних заходів. Карпатський економічний район – це зона багатопрофільного, зимового і літнього, гірсько-спортивного і масового пізнавально-оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування.(Рис.3) Помірно-континентальний клімат разом з мальовничими передгірними і гірськими ландшафтами, значні запаси лікувальної грязі, озокериту створюють передумови для розвитку курортного господарства, масового відпочинку і туризму. Комфортний клімат покращує стан хворих на легеневі хвороби, серцево-судинні та інші захворювання, сприяє зимовим видам спорту. Особливу рекреаційну цінність мають лікувальні мінеральні води державного та світового рівня. Найбільш інтенсивно використовується мінеральна вода “Нафтуся”, сірководневі типу “Мацеста”, азотні, титанові та вуглекислі типу “Єсентуки-17”, Трускавецьке, Моршинське, Полянське, Шаянське родовища мінеральних вод. Важливу роль у лікуванні займають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеню, Шкла і Немирова. Висока антропогенна освоєність територій не заважає використанню ландшафтних ресурсів для рекреації, а також міських і приміських лісів, особливо у Львівській області.

Рис.3 Саноторно-курортне лікування