ДКР з дисципліни регіональна економіка ФК-11-4з

Особливості сучасного економіко-географічного положення.

Карпатський економічний район займає площу 56,6 тис.кв.км. або 9,4% території України. За адміністративно-територіальним поділом у його складі 58 адміністративних районів, 165 міських населених пунктів та 3596 сіл. Географічне положення Карпатського економічного району досить вигідне, так як він знаходиться у центрі Європи на перетині транспортних шляхів із Заходу на Схід та з Півночі на Південь.(Рис.1)

Рис.1Географічне положення Карпатського економічного району

Таке зручне економіко-географічне положення істотно впливає на формування галузевої структури господарського комплексу цього району. Він віддалений від металургійних баз, тому тут недоцільно розвивати металомістке машинобудуввання. Це зумовлено ще й тим, що власних запасів сировини район не має. Проте близькість до європейських країн, прикордонне положення сприятливо впливають на формування кооперативних зв’язків на рівні як підприємств, так і цілих галузей. Особливо це стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодженню тісних стосунків з країнами Західної Європи сприяє досить розвинена мережа транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних шляхів, які є частиною євразійської транспортної системи і зв’язують промислово розвинені регіони цих частин світу між собою.

Рівень економічного розвитку оцінюється як середній.Розмір національного доходу на душу населення перевищує середньореспубліканський лише у Львівській області. Промисловий комплекс регіону виробляє майже 12% промислової продукції України, в тому числі продукції машинобудування і металообробки 10,9%, електроенергетики – 7,1%, хімічної та нафто-хімічної – 13%, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промсловості – 32,7%. За випуском автобусів, автовантажівок, алмазних інструментів, сірки, калійних добрив район виступає монополістом. Проте останнім часом поглиблюються тенденції до соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих зв’язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації, поглиблення диспропорцій у рівнях життя в містах і селах, рівнинній і гірській частинах, деградації природи Карпат, занедбання історико-культурних цінностей.

Щільність населення висока, але досить нерівномірна – в гірських районах вона знижується до 38,3 чол. на кв.км. В міських поселеннях проживає 49,9%, що менше, ніж в середньому по Україні. Серед міст одне велике – Львів, декілька середніх – Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, Мукачево та інші. Район повністю забезпечений власними трудовими ресурсами, існує навіть їх надлишок.

Содержание