Особливості розвитку сільського господарства

Сільське господарство Карпатського економічного району спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м’ясо-молочному і м’ясо-вовняному тваринництві. В Закарпатті розвинене виноградарство, в усіх областях – садівництво. У 1998р. тут вироблено 62,8% сільскогосподарської продукції від обсягів виробництва в 1990р. Найбільшого спаду зазнала галузь у Чернівецькій області, де обсяги виробництва порівняно з базовими скоротилися майже вдвічі. Найменше кризові явища торкнулися сільськогосподарського виробництва на Закарпатті. Тут обсяги його скоротилися на 25% проти 1990р. Всього в 1998р. в районі вироблено сільськогосподарської продукції на суму 2831 млн грн.(Рис.10)

Рис.10 Сільське господарство

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 5661 тис. га, в тому числі ріллі 1762 тис. га, сіножатей і пасовищ – 761 тис. га. Посівні площі сільськогосподарських культур становлять 1714 тис. га (проти попередніх років скоротилися на 19 тис. га). Під зерновими зайнято 679 тис. га (найбільше у Львівськіц області -325 тис. га, найменше в Закарпатській – 68 тис. га). Площі посівів зернових дещо зросли. Валовий збір зерна в 1998р. Становив 1366 тис. т, у тому числі у Львівській – 573, Чернівецькій – 336, Івано-Франківській – 267, Закарпатській -190 тис. т. Серед зернових найбільше значення мають озима пшениця, ячмінь, кукурудза, вирощують також жито, овес, гречку, із зернобобових – сою, гопрох, вику та ін. Карпатський економічний район характеризується великою різноманітністю сприятливих природних ресурсів для сільського господарства, є значно диференційованим виробничо-територіальним комплексом. Північна частина знаходиться в Поліссі, східна – це лісостепова зона, західна – тепла кліматична зона Закарпаття, південна – гірська Карпатська, власне Карпати поділяються на 6 сільсько-господарських виробничих підзон: Передкарпатську низину, Передкарпатську передгірну, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірну, Закарпатську низовину. В Передкарпатській низовинній підзоні виробництво різносторонньо-галузеве з провідним значенням тваринництва і технічних культур як товарних галузей. В підзоні посіви зернових і технічних культур займають найбільшу питому вагу порівняно з Карпатською зоною в цілому. З технічних культур провідне місце займають цукровий буряк, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн. У Передкарпатській передгірній підзоні твринництво займає провідне місце. Значно зменшилась, порівняно з низинними районами, питома вага рільництва, але зростає садівництво. Основним напрямом тваринництва залишається молочно-м’ясний (велика рогата худоба). Питома вага вівчарства значно переважає розвиток свинарства і птахівництва. На гірських територіях займаються молочно-м’ясним напрямом тваринництва, розвитком вовно-молочно-м’ясного вівчарства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець. Овочівництво і садівництво в цій підзоні обмежені через низьку землезабезпеченість. В Закарпатській передгірній підзоні є найбільш сприятливі умови для розвитку садівництва і виноградарства, а такох тваринництво, основним напрямом якого тут є: молочно-м’ясна велика рогата худоба, м’ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. В кормовій базі велику роль відіграє кукурудза. Також ця підзона спеціалізується на таких технічних культурах як тютюн та соняшник. Рівень споживання основних продуктів харчування Карпатського економічного району нижчий за відповідний середньоукраїнський, особливо білкової групи ( по м’ясу, цукру, олії, рибі). Рівень споживання молочних продуктів, яєць, фруктів, хлібопродуктів перевищує середньодержавний.