3.1 Промисловість як провідна галузь господарського комплексу

В територіальному розподілі праці регіон спеціалізується на виробництві електроенергії, видобутку нафти, природного газу, виробництві будівельних матеріалів, харчових продуктів, лісопереробці і виробництві меблів, фармацевтичній промисловості. Внутрішньорегіональні особливості досить помітні – разом зі спільною спеціалізацією регіону всередині нього є відмінності, викликані як історичними, так і економіко-географічними передумовами – Закарпатська область має дефіцит продовольчих товарів, Івано-Франківська – має розвинену хімічну і нафто-хімічну промисловість; Львівська – досить розвинена серед областей України, а Закарпатська і Чернівецька за рівнем розвитку народного господарства є найменш розвиненими.(Рис.4)

Рис.4 Карпатський економічний район:специфіка господарського комплексу

Промисловість – провідна галузь господарського комплексу району. Тут розвинуті машинобудування і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія. Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. Переважає неметаломістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна промисловість, приладобудування, конвеєробудівництво, електротехнічна, радіотехнічна(телевізори) промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин. У територіальній структурі машинобудування і металообробки виділяються Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Дрогобич, Коломия, Мукачеве. У цілому обсяги виробництва по району становлять 38,3% від обсягів промисловості виробництва у 1990р., що свідчить про вкрай негативні тенденції в розвитку регіону. Разом з тим у промисловості Карпатського економічного району відбуваються значні структурні зрушення, пов’язані зі змінами й удосконаленням відносин власності на засоби виробництва. У приватній власності тепер перебуває 1,4% всіх промислових підприємств, у державній – 12,4%, у колективній – 84,8% ( з них 45,8% - акціонерні товариства). До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива, виробництво електроенергії.(Рис.5)

Територіальна структура комплексу представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним комплексом (Бориславський, Долинський, Надвірнянський нафтопромислові; Стрийський, Івано-Франківський та Закарпатський газопромислові райони; Львівсько-Волинський енергетичний район та низка енергетичних центрів). Традиційними на Прикарпатті є нафтова й газова галузі промисловості (20% видобутку у країні). Нафтопереробка сконцентрована на підприємствах Дрогобича (“Галол”) і Надвірної, на Львівському нафтомаслозаводі, Бориславському “Бориславнафтогаз’’, виробництво гудрону й битумних продуктів на заводі композиційних матеріалів ( Стрийських район), Бориславському ливарно-механічному і “Шляхбудіндустрія” заводах. Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською, Добротвірською, Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС та менш потужними електростанціями. Теплові електростанції працюють здебільшого на вугіллі Львівсько-Волинського басейну: торфопідприємства функціонують у Лопатині і Стоянові.

Рис.5 Паливна промисловість

Металургійний комплекс розвинений слабо через відсутність достатньої сировинної бази і представлений виробництвом металевих конструкцій і виробів, у тому числі монтажо-заготівельний, дослідний, експериментальний заводи, виробництвом металевих труб, кранів і засувок, з’єднань до них – ВАТ “Керамічний завод”, “Прикарпатарматура” (Львів), “Карпатонафтомаш” (Калуш) та ін. (Рис.6)

Рис.6 Чорна та кольорова металургія

Машинний комплекс району – це приладобудування, виробництао телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної та медичної апаратури, верстатів з програмного управління, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.(Рис.7)

Електротехнічне машинобудування представлене виробництвом електродвигунів – “Селена” (Міжгір’я), електророзподільчого устаткування – ТОВ “Політраж” (Львів), завод комплектно-розподільчих пристроїв (Коломия), “Тиса”(Ужгород), електроустаткування та інструменти – “Індуктор” (Івано-Франківськ), “Радіозавод” (Берегове), завод пресових агрегатів (Тисменецький р-н), електромагнітів – АТВТ “Ерстеу” (Великоберезнянський р-н). Лампи та освітлювальне устаткування виробляють ВАТ “Кварц”, радіотехнічний завод в Чернівцях, “Сяйво”, ВО “Карат”, ВАТ “Іскра” у Львові.

Рис.7 Машинобудування та металообробка У районі відносно високий рівень розвитку транспортного машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілей спеціального призначення, мопедів (Львів). Підприємства з ремонту й технічного обслуговування автотранспорту, виробництва деталей, запчастин та устаткування для ремонту є у Львові (авторемонтний завод “Автотранспортзапчастина”), Бориславі (авторемонтний завод), Стрию (завод “Металіст”), Радехові (ЗАТ РМЗ), Чернівцях (ЗАТ “Електро”). Вагоноремонтний завод працює у Стрию, локомотиворемонтний заводи – у Львові та Івано-Франківську. Завод “Точприлад” випускає авіаційне та навігаційне устаткування, а ВАТ “Кварц” – електроустаткування для транспортних засобів. Інтенсифікація сільського господарства та наявність потужного споживача його продукції як у самому районі, так і за його межами сприяли швидкому розвитку сільсько-господарського машинобудування (Львівські заводи “Львівсільмаш”, “Львівхімсільмаш”, Слобідський РМЗ). Трактори й культиватори випускає Івано-Франківський “Карпатагромаш”, устаткування для силосування – дослідний завод ( Долинський район), для тваринництва і кормовиробництва - “Коломиясільмаш”. Нині галузь опинилась у великій скруті, причини якої криються в економічних негараздах в агропромисловому виробництві й неплатоспроможності більшості споживачів вироблюваної продукції. Верстатобудування забезпечує машинний комплекс необхідними основними виробничими фондами, від чого залежить його виробничий потенціал та відповідність сучасним вимогам. Свердильні верстати випускає ЗАТ РМЗ (Рахів), фрезервувальні – Львівський завод фрезерних верстатів, шліфувальні – “Алмазінструмент” (Львів), механічні, гідравлічні пневматичні преси для металу – завод “Пресмаш” (Івано-Франківськ), верстати для обробки металів спеціального призначення – Кольчинський верстатозавод. Хімічні засоби для сільського господарства, зокрема добрива, виробляють концерн “Оріана” (Калуш), ВО “Сірка” (Новий Роздол), мийні засоби - “Ватра” (Снятинський район), ЗАТ “Сафора” (Ужгород), каталізатори і хімічну продукцію для лабораторій – “Реактив”, матеріали, мастики, шпатлівки, герметики – лакофарбових і гумових виробів. Парфюмерні й косметичні вироби, фармацевтичні препарати виробляють Львівський “Галичфарм” і парфюмерно-косметична фабрика “Лікпрепарати”, СП “БІОМАРК”, фірма “SIMKOLTD” (усі у Львові). Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість району здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну переробку деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об’єднані однією сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Карпатському регіоні) визначає в цілому розвиток лісового комплексу економічного району. Територіальні розміри механічної обробки деревини збігається із територіальними розмірами заготівельних баз і враховує таку особливість виробництва як високі витрати сировини на лісову продукцію, великі обсяги відходів. Роль сировинного чинника посилюється при комплексному використанні деревини, на основі якого виникає виробниче комбінування. Щодо цього особливе місце належить хімічній і хіміко-механічній обробці деревної сировини, яка пов’язана з виробництвом целюлози й паперу. Великими центрами лісової і деревообробної промисловості є Скале, Радехів, Славське, Верхнє Синьовиднє, Самбір, Нестерів, Турка, Тересва та ін. Меблева промисловість зорієнтована на споживача. Центрами її є Львів (“Львів-дерев”, “Львівліс”), Золочів( “Смерічка”), Івано-Франківськ ( “Бистриця”, “Прикарпатліс”), Берегове ( “Вікторія”), Свалява ( “Латориця”) та ін.(Рис.8)

Рис.8 Лісова,деревообробна промисловість

Легка промисловість у районі набула значного розвитку й орієнтується як на місцеву, так і на привізну сировину. У її структурі найбільшу частку становить продукція текстильної, швейної та хутрової підгалузей. У структурі територіально-виробничих комплексів району легка промисловість, як правило, є допоміжною або обслуговуючою, проте її наявність посилює комплексність розвитку Карпатського економічного району. Характер її територіальної організації визначається споживчим і сировинним чинниками з винятково великим впливом забезпеченості виробництва трудовими ресурсами.(Рис.9)

Рис.9 Легка промисловість У 1998р. у легкій промисловості району вироблено 7,2 млн мі тканин ( з них 79,1% підприємствами Закарпатської області), 1,4 млн шт. трикотажних, 11,6 млн пар панчішно-шкарпеткових виробів та 0,9 млн пар взуття різних фасонів. У Бориславі, Львові, Долині , Чернівцях виготовляються рослинні волокна, бавовняно-паперові, шерстяні й ворсові, шовкові тканини, в Іршаві – конопляні, джутові й паперові (СП “ Сандерс-Іршава ГмбХ”). Тканини для промислового використання, мотузки, вишивка, килимки, доріжки, скатертини, ковдри виробляють підприємства ВТФ “Бистриця”, “Візерунки Прикарпаття” (Івано-Франківськ), “Гуцульщина” (Косів), “Карпатські візерунки” (Коломия), “Юність” (Львів), ЗАТ “Перо-пухова фабрика”, фабрика вторинної сировини та ім.Лесі Українки (Львів), ВАТ “Хутро” (Рахівський район). Пошивом готового одягу та виробництвом текстильної продукції займаються ВО “Маяк”, фабрика ім.Лесі Українки, “Юність”, панчішна фабрика (Львів), ЗАТ “Імідж”, ЗАТ “Мальва” (Чернівці), ВТФ “Бистриця”, “Галичина” (Івано-Франківськ), “Зоря”, “Смерічка” (Золочів), швейно-галантерейне підприємство (Борислав), швейна фабрика (Коломия), швейно-трикотажна фабрика (Червоноград). Трикотажний одяг виготовляють фабрика верхнього трикотажу, ОП “Промінь”, фабрика швейних виробів (Львів), ВАТ “Вікторія” (Чернівці), “Карпатські візерунки” (Коломия), трикотажна фабрика (Івано-Франківськ).

Шкіряний одяг виробляють ВО “Світанок” (Львів), вироби з шкіри - ВАТ “Полонина”, шкіргалантерейна фабрика (Львів); хутра - КП “Тисмениця”, СП “Тикаферлюкс” (Тисмениця), ВАТ “Хутро” (Рахівський район), хутрова фабрика (Львів). Взуття різних фасонів випускають у Львові, Коломиї, Ужгороді, Стрию, Чернівцях.

Харчова промисловість - одна з провідних у районі, орієнтується переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією його в промислових вузлах та потужною сировинною базою. У 1998р. у районі вироблено 28 тис.т м’яса. М’ясні консерви й вироби випускають НП “Бистриця” (Івано-Франківськ), м’ясокомбінат у Стрию, м’ясопереробні підприємства у Львові (“Прикарпаття”), Самборі (“Самбірчанка”), Береговому, Мукачеві, Рахові, Ужгороді, Хусті, Чернівцях, Коломиї, Ходорові, Золочеві, Дрогобичі, Сокалі, Стрию.

Молочна промисловість дає в середньому за рік 51 тис.т продукції з незбираного молока, 5,6 тис.т вершкового масла, 5,2 тис.т жирних сирів. Вона об’єднує молочно-консервну, сироробну, маслоробну галузі, виробництво продукції з незбираного молока з тяжінням здебільшого до районів споживання. Найбільші такі підприємства є у Львові (молочні завод і комбінат, жировий комбінат), у Дрогобичі, Яворові, Мукачевому, Ужгороді, Чернівцях, Долині, Івано-Франківську, Городку, Мостиській, Самборі, Слобідці. Діють завод сухого молока у Бродах, маслозаводи й сирозаводи в Заставній, Радехові, Рахові, Вижниці, Раві-Руській, Золочеві, Сокирнях, Хотині, Виноградові, Тячеві, Городенці, Галичі, Коломиї, Снятині, Жидачеві, Стрию, Самборі та інших містах.

Борошномельно-круп’яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших галузей харчової промисловості борошном і крупами.В районі в 1998р. було вироблено 284 тис. т борошна, випечено 217 тис.т хліба та хлібобулочних виробів. Борошно продукують “Львівелеваторзернопром”, “Харчопродукт” (Львів), завод продтоварів (Стрий), комбінати хлібопродуктів (Рогатин, Галич), хлібопродуктові бази (Калуш, Снятин, Снятинський район). Виробниками макаронних виробів є НП “Бистриця” (Івано-Франківськ), макаронні фабрики у Львові та Стрию. З цією галуззю тісно пов’язана хлібопекарська й кондитерська промисловість, розміщення якої відзначається певною рівнономірністю орієнтації виключно на споживача. Нйбільшими підприємствами є “Львівхліб”, КФ “Світоч”, “Харчопродукт”, СП “Коронекс” (Львів), НП “Бистриця”, кондитерська фабрика, “Хлібопром” (Івано-Франківськ), хлібзавод, харчосмакова фабрика (Чернівці).