Потреба різних сільськогосподарських культур у сумі активних температур, °с

(В. М. Степанов, В. І. Лук'янюк)

Вологозабезпеченість рослин оцінюють за співвідношенням ресурсів доступної у грунті вологи та її кількості, потрібної рослинам.

Потреби рослин у воді точніше можна визначити за потенційною транспірацією - кількістю води, що транспірується за одиницю часу рослинами, які повністю затінюють ґрунт і забезпечені вологою (Х.Л. Пенман).

Наведені показники характеризують умови атмосферного зволоження і не завжди точно – стан вологозабезпеченості рослин, тому до уваги треба брати зволоження кореневмісного шару ґрунту, яке визначається його водним режимом. Це пояснюють досить тісним кореляційним зв'язком між урожайністю сільськогосподарських культур і запасами вологи в ґрунті.

Найбільш часто застосовують комплексне оцінювання умов тепло- та вологозабезпечення за гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) Г.Т. Селянинова:

, (3.1.)

де: r – сумарна кількість опадів за певний період, мм;

- сума температур повітря понад 10 ⁰С за той самий період;

- сума дефіциту вологості повітря за той самий період, гПа.

Складовою частиною агрокліматичного районування є районування території за кліматом ґрунту. Одним з основних методів оцінювання агрокліматичних ресурсів є оцінювання ґрунтів певної території за показниками потенційної біологічної продуктивності, який враховує спільний вплив тепло- і вологозабезпеченості території на продуктивність рослин та являє собою біокліматичний потенціал (БКП) території.

, (3.2.)

де: - коефіцієнт росту за річним показником атмосферного зволоження (К₃), тобто відношення врожайності в даних умовах вологозабезпеченості до максимальної урожайності в умовах оптимальної вологозабезпеченості (за К₃ = 0,50 створюються оптимальні умови для вологозабезпеченості рослин, при цьому ;

- сума середніх добових температур повітря за період активної вегетації у певному місці (сума активних температур);

- базисна сума середніх добових температур повітря за період активної вегетації, тобто сума, відносно якої здійснюють порівняння.

Базисні суми активних температур диференційовані так:

1000 °С – для порівняння продуктивності певної території із продуктивністю на межі масового польового землеробства (найчастіше БКП розраховують на основі цієї суми);

1900 °С – для порівняння із середньою продуктивністю, характерною для південно-тайгової зони;

3100 °С – для порівняння із продуктивністю за оптимальних умов росту в помірному поясі.

За допомогою БКП оцінюють ресурси тепла і вологи місцевості без урахування вимог окремих культур та їхніх сортів, що не дає змоги вирішувати завдання агрокліматичного обґрунтування розміщення та технологій вирощування культур повною мірою, але є досить вагомим показником впливу клімату на формування рослинних угруповань та їхнє поширення по території України.

Саме величина БКП характеризує якість клімату певної території як одного з п’яти факторів грунтотворення (клімат, ґрунтоутворююча порода, рослинність, рельєф, час). При цьому клімат у значній мірі визначає тип рослинних умов, на які також впливають і інші фактори грунтотворення.