Проблема антропогенного прискорення ерозійних процесів ґрунтового покриву.
Головною причиною прискорення ерозії ґрунтів є розбалансовані ландшафтно-територіальні структури на рівні басейну річки та окремих землекористувачів, відсутність еколого-топогеодезичних підходів до організації земельних угідь, інфраструктури, тощо. Власне системи землеробства часто не дотримуються екологічних нормативів насичення еколого-технологічних груп земель окремими ерозійно небезпечними сільськогосподарськими культурами, організація посівів та обробітку грунтів не відповідає агроекологічним вимогам. Внаслідок ерозії сьогодні щорічно втрата речовин в результаті змиву в 2-3 рази більша, ніж застосовання їх з добривами. Наслідком ерозійних втрат насичених гумусом та біогенними сполуками грунтів часто є евтрофікація водойм. Важливими причинами цього процесу є інфільтраційні надходження біогенних елементів у водойму внаслідок завищених доз міндобрив або рідких органічних добрив.
Погіршення якості продукції рослинництва та тваринництва.
Якість продукції погіршується за такими основними показниками: розбалансований біохімічний склад, мікробіологічне забруднення, екотоксикологічне забруднення продукції.
Важливою сіспільною передумовою зазначених вище проблем землеробства є відсутність правової відповідальності фахівців сільгоспвиробництва за екологічні порушення.
Основні токсини у харчових продуктах. Найбільш небезпечними токсинами є важкі метали, залишки пестицидів, мікотоксини, нітрати, нітрити, нітрозоаміни, кантоменанти (антибіотики, деякі регулятори росту рослин, діоксин).
Важкі метали. Середній вміст Pb в продуктах харчування 0,2 мг/кг, в т.ч.
Доросла людина засвоює 10% Pb, а діти - 40%. З крові Pb поступає в м'які тканини та кістки, де депонується у вигляді трифосфату. Біля 90% Pb виводиться із фекаліями. Біологічний період напіввиведення Pb з м'яких тканин та органів – 20 діб, а з кісток – до 20 років. За даними ФАО ДДД (допустима добова доза) Pb – 0,007 мг/кг маси тіла, а ГДК в питній воді – 0,05 мг/кг.
Нітратне забруднення. Нітрати – природна форма, але нітратне забруднення передбачає перевищення ГДК. За даними інституту харчування, нітрати і їх похідні зустрічаються практично у всіх м'ясних, рибних і молочних продуктах. Довгий час вважали, що нітрати – джерело захворювання лише на метгемоглобінемію. Сьогодні відомо, що нітрати викликають комплекс захворювань: серцево-судинної, нервової систем, послаблюють імунітет. Основний постачальник нітратів – овочі. Природний інгібітор нітратів – вітамін С.
Мікотоксини – це отрути, що продукуються грибами. Гриби - усюдисущі, вони витримують високий тиск, володіють дуже могутнім ферментативним апаратом, який дозволяє їм адаптуватися в навколишньому середовищі. Продукуванню мікотоксинів сприяє тривале застосування хімічних засобів захисту, монокультура та ін.
Діоксини – це високотоксичні речовини складної хімічної структури, суперотрути, ксенобіотики, що мають техногенне походження, зв'язане, головним чином, з виробництвом і використанням хлорорганічних сполук та їх утилізацією. Джерелами діоксину є також нафтопереробка, металургійна промисловість, сталеливарне виробництво, переправлення металобрухту, виробництво алюмінію, викиди автотранспорту, пестициди, хлорована вода та ін.
- Тема 1. Агроекологія - наукова основа сталого
- 1.Завдання та методи досліджень агроекології
- 2. Історичні етапи розвитку агроекології
- 3. Основні екологічні проблеми землеробства
- 4. Агроекологічні основи стійкого розвитку агропромислового комплексу
- 1.Завдання та методи досліджень агроекології
- 2. Історичні етапи розвитку агроекології
- 1. Проблема «монокультура - плодозміна».
- Проблема погіршення водно-повітряного режиму грунтів за рахунок переущільнення.
- Проблема погіршення поживного режиму грунтів за рахунок розбалансованого удобрення.
- Проблема зростання екотоксикологічного навантаження в агроекосистемах.
- Проблема порушення окисно-відновних умов агроекосистеми.
- Проблема засолення ґрунтів.
- Проблема антропогенного прискорення ерозійних процесів ґрунтового покриву.
- 4. Агроекологічні основи стійкого розвитку агропромислового комплексу
- Тема 2. Організація та принципи функціонування агроекосистеми
- 1. Агроекосистема та її місце в біосфері
- 2.2. Класифікація агроекосистем
- 2.3. Основні принципи та екологічні закони функціонування агроекосистеми
- 2.4. Екологічні чинники агроекосистеми
- 2.5. Особливості взаємовідносин організмів у агробіоценозах
- 2.6.Природно-географічна характеристика умов формування агроекосистем України
- Контрольні запитання і завдання
- 3. Клімат агроекосистеми
- 3.1.Основи біокліматології
- 3.2. Кліматичні чинники та їх вплив на організми агроекосистеми
- 1. Сонячна радіація.
- 2. Тепло.
- 3. Вода.
- 1. Екологічна роль води.
- 3. Кількісний та якісний вплив води на організми.
- 3.3. Вплив кліматичних чинників на живлення та ушкодження рослин
- 3.4. Оцінювання клімату агросфери
- Оцінювання світло- та теплозабезпеченості рослин
- Середні багаторічні показники фар для основних
- Потреба різних сільськогосподарських культур у сумі активних температур, °с
- 3.5. Агрокліматичне районування
- Агрокліматичне районування помірного підпоясу за типами зволоження
- Контрольні запитання і завдання