2. Історичні етапи розвитку агроекології

Екологія як наука з'явилася порівняно недавно, хоча її зародження сягає сивої давнини. Із часів Палеоліту збереглися наскельні малюнки із зображенням тварин, сцен полювання на них, культивування рослин.

Вагомий внесок у розвиток знань про природу зробили античні вчені, які запропонували екологічну класифікацію тварин, започаткували ботаніку і геоботаніку.

Подальший розвиток природничі науки отримали в Стародавньому Римі, де вченими було узагальнено дані з ботаніки, зоології, лісового господарства, започатковано розвиток агрономії.

У епоху Середньовіччя у вивченні природи настав тривалий застій. Однак і в цей важкий для науки період сформувалося важливе в екологічному плані розуміння комплексності природи.

З початком епохи Відродження активізується процес вивчення навколишнього світу. В цю епоху було зроблено основні наукові відкриття та розроблено більшість наукових теорій, що лежать в основі сучасної біології, екології та агрономії, саме в цю епоху започатковано агроекологію як науку (А.Т. Болотов опублікував трактат «Про удобрення земель»).

В наші часи глобальними науковими досягненнями стали вчення про біосферу, ноосферу В.І. Вернадського, теорія системних парадигм В.А. Соловйова.

Усвідомивши тривалий процес виникнення, розвитку і становлення екології, можна стверджувати, що вирішення багатьох наукових завдань було зумовлене вимогами сільського господарства, оскільки саме природні чинники є основою, базисом виробництва.

Історичні етапи розвитку агроекології

№ за п.	Історичний період	Вчений (наукова школа)	Результати діяльності в розвитку агроекології
1.	Палеоліт		Наскельні зображення тварин, рослин
2.	Античні часи	Аристотель (384 - 322 рр. до н.е.)	Трактат «Про виникнення тварин» - перша класифікація тварин екологічного спрямування (пристосованість тварин до умов місця проживання, залежності їхніх морфологічних особливостей від умов середовища, сезонної і добової активності, особливостей харчування та ін.).
		Теофраст (372 - 287 рр. до н.е.)	Праця «Дослідження в рослинництві» -описано майже 500 видів рослин, виділено їх природні угруповання, що започаткувало ботаніку й геоботаніку.
		Пліній Старший (23 - 79 рр. н.е.)	Багатотомник «Природна історія» -узагальнено дані з ботаніки, зоології, лісового господарства.
		Колумелла (І ст. н. е.), агроном	Праці про значення добрив, особливості агротехніки і росту сільськогосподарських культур.
3.	Середньовіччя	Леонардо із Пізи	Вперше розглянув популяції з урахуванням вікової структури.
		Р. Бекон	Описав залежність організмів від умов існування.
		Марко Поло, Афанасій Нікітін.	Трофеї мандрівників ознайомлювали людство із природою далеких країн
4.	Відродження	Р. Бойль (1627-1691)	Провів перший екологічний експеримент, спостерігаючи за впливом низького атмосферного тиску на життєдіяльність різних тварин.
		Д. Рей (1627 - 1705)	Розглянув біологічні критерії виділення виду, розробив основи концепції роду та виду, яка в подальшому була розвинена К. Лінеєм, Ж.Б. Ламарком, Ч. Дарвіном та іншими.
		Ж. Турнефор (1656 - 1708)	Першим описав вертикальну поясність рослинності в горах й порівняв її з горизонтальним розподілом рослинності рівнин.
		А.В. Левенгук (1632- 1723)	Один із основоположників наукової мікроскопії, першим звернув увагу на трофічні ланцюги і механізм регулювання чисельності тварин.
		К. Лінней (1707-1778)	Опублікував дві праці: «Економія природи» і «Суспільний устрій природи», де по суті запровадив поняття біотичного колообігу речовин
		Ж.Л. Бюффон (1707-788)	У 36-томній праці «Природна історія» обґрунтував вплив середовища, насамперед клімату і рельєфу, на життя рослин і тварин; акцентував увагу на ріст чисельності тварин за геометричною прогресією, пізніше цю ідею розвинув англійський священик Т.Р. Мальтус.
		А.Т. Болотов (1738 -1833)	Опублікував трактат «Про удобрення земель», де вперше висловив думку про мінеральне живлення рослин, яка довго не сприймалася науковим світом; створив одну з перших класифікацій місцепроживань, порушив питання взаємовідносин між організмами.
		Ю. Лібіх (1803 - 1873)	Книга «Хімія в застосуванні до землеробства і фізіології» - докорінно змінила погляди на живлення рослин
		А. Гумбольт і К.Ф. Рульє	Провісники системного пізнання природи як єдиного цілого, розуміння концепції біосфери як глобальної екосистеми.
		Ч. Дарвін (1809- 1882)	Еволюційна теорія «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» (1859).
5	Наші часи	Е. Геккель (1834 - 1919)	Основоположник класичної екології, який в передмові до «Загальної морфології організму» назвав науку про організми та середовище, що оточує їх, екологією.
		В.В. Докучаєв	Розробив принципи аналізу природи (основоположник методів наукових досліджень).
		В.І. Вернадський (1863-1945)	Створив фундаментальне вчення про біосферу в праці «Біосфера»; сформулював закон біогенної міграції атомів, створив знамените вчення про ноосферу.
		А. Тенслі	Запропонував термін «екосистема» і його глибоке наукове тлумачення.
		К. Троль	Запропонував новий науковий напрям - екологію ландшафтів - одне з головних питань агроекології.
		В.М. Сукачов (1880 - 1967)	Розробив учення про біогеоценози, в результаті чого було створено науку біогеоценологію.
		В.А.Соловйов	Запропонував поняття системної парадигми . Парадигма - наукова теорія, втілена в системі понять, яка відбиває істотні ознаки дійсності чи вихідні концептуальні схеми, модель постановки проблем та їх вирішення.

3. Основні екологічні проблеми землеробства

Землерорбство є основою будь-якого агропромислового виробництва. Тому головні проблеми АПК зароджуються на стадії землеробства. За рахунок поступової зміни історичних типів систем землеробства та високого рівня його інтенсифікації на початку XXI століття виділяють наступні основні проблеми

Содержание