1.3 Господарська організація виробництва

Станом на 1.09.08 р. в Україні налічується 454 господарств, які займаються вирощуванням винограду [Додаток В]. Майже половина їх зосереджена в Одеській області - 205, що становить 45 %. У даному регіоні найбільша кількість господарств галузі сконцентрована в Тарутинському (43 шт.) і в Болградському (35 шт.) районах. В АР Крим загальна кількість господарств в 1,7 рази менша від Одеської області - 119 шт., у Херсонській області - 62, Закарпатській - 47, Миколаївській - 13 і Запорізькій - 8.

Згідно Земельного кодексу України (стаття 78, пункт 3) земля може перебувати в приватній, комунальній та державній власності. Виробництвом винограду в Україні займаються різні категорії господарств, основними є великі господарства, зокрема, недержавні сільськогосподарські підприємства: акціонерні товариства, дрібні особисті селянські господарства, виноградарські товариства й фермерські господарства. У державній власності залишились здебільшого виноградарські та садівничі держгоспи-заводи, переважно в АР Крим та Закарпатській області. [12, с. 91].

Станом на 1.09.08 р. 411 господарств, що займаються вирощуванням винограду або 90,5 % від їхньої загальної кількості, належать до приватної форми власності. Зокрема, найбільш розповсюдженими є фермерські господарства, а також товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства. До державної форми власності належить 42 підприємства (9,2 %) і одне господарство в Херсонській області відноситься до комунальної форми власності.

Господарства приватної форми власності займають нині 69156,6 га, що становить 81,8 % загальної площі виноградних насаджень, у той час як державні господарства займають 15452,5 га (17,1 %), а комунальної форми власності - 945,8 га (1,1 %). Оцінюючи кількість господарств за формами власності, яка припадає на зазначені площі, можна зробити висновок, що середня площа державних підприємств значно більша, ніж приватних. Так, у середньому на одне господарство державної форми власності припадає 359 га, а на приватне - 168 [1].

У розрізі регіонів розподіл площ за формами власності має таку ж тенденцію - значна перевага приватних над державними. Зокрема, в Одеській області серед 205 господарств лише 3 є власністю держави. В Овідіопольському районі знаходиться два - Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство ім. Трофімова Одеського державного аграрного університету» та Державне підприємство «Дослідне господарство «Таїровське» і в Болградському одне - Державне підприємство «Дослідне господарство ім.. О.В. Суворова».

У Херсонській області серед 62 господарств одне господарство має комунальну форму власності, а решта 61 - приватну. Частка державних підприємств у Запорізькій області є найбільшою - 38 %, але її складають лише 3 господарства з 8 наявних в області. В АР Крим з 119 господарств 28 знаходиться в державній власності (24 %). Виноградні насадження цих господарств займають площу 12385,7 га (40 %), а середня площа виноградників одного господарства 442 га. Значна частка державних підприємств в АР Крим (9 шт.) належить Національному виробничо-аграрному обєднанню «Масандра»: ДП «Гурзуф», «Морське», «Судак», «Веселівське», «Лівадія», «Таврида», «Алушта», «Малоріченське» і ДВП «Привітне». Виноградники цих підприємств складають 33 % від загальної площі господарств державної форми власності в АР Крим. У Закарпатській області до державної форми власності відноситься 6 господарств (13 %), зокрема, в Ужгородському районі - 3, Берегівському - 2 і Виноградівському - 1. Площа цих насаджень становить 520,3 га (22 %) [9, с. 49].

Станом на 1.09.08 р. значну частку виноградарських господарств становлять дрібні з площею виноградних насаджень 5- 50 га - 177 господарств, що становить 38,3 % від їхньої загальної кількості [Додаток Г]. З них 77 знаходиться в Одеській області, 43 - АР Крим, 27 - Херсонській і 23 - Закарпатській області.

Дещо меншу частку складають господарства із площею >200 га - 113 шт. або 25,3 %, проте, вони мають найбільшу питому вагу в загальній площі - 76,5 %. Господарства площею 100-200 га становлять 15,7 % (71 шт.) і займають 13,2 % загальної площі насаджень, з площею 50-100 га - 11,8 % (54 шт.) і займають 5,1 % виноградників [1].

В АР Крим, Одеській, Херсонській, Запорізькій і Закарпатській областях також переважають господарства з площею виноградників 5-50 га. Лише в Миколаївській області 9 з 13 господарств мають площу більше 200 га.

У середньому в Україні на одне господарство припадає 173 га виноградних насаджень, у тому числі в регіонах: АР Крим - 258, Миколаївська область - 459, Одеська - 162, Херсонська - 98, Закарпатська - 49 і Запорізька - 37 га. Крім того, слід зазначити, що 5951,9 га виноградників знаходиться на присадибних ділянках.

Великі виноградарські підприємства в технологічному плані мають безперечну перевагу перед дрібними, в яких надто обмежені можливості для ефективного використання техніки й прогресивних технологій, а також відсутні кваліфіковані кадри і, як результат, послаблення рівня конкурентоспроможності продукції. Поряд із поглибленням спеціалізації і диференціації розвиваються протилежні їм процеси -- кооперування, агропромислова інтеграція і диверсифікація на різних рівнях виробництва. Понад 90 % винограду направляється на промислову переробку на вино, виноматеріали і соки. Тому у виноградарстві раніше, ніж в інших галузях сільського господарства, почали розвиватися різні форми агропромислової інтеграції, зокрема: агропромислові підприємства, внутрішньогосподарські агропромислові підрозділи, міжгосподарські підприємства та міжгалузеві формування. У таких підприємствах раціонально використовуються виробничі ресурси і досягається висока ефективність галузі, оскільки без участі посередників випускається кінцевий продукт споживання. У ряді багатогалузевих господарств формуються і функціонують внутрішньогосподарські агропромислові підрозділи, які за кількісними параметрами і ефективністю галузі не поступаються агропромисловим підприємствам [9, с. 50].