logo search
Агро-кліматичні райони промислового виноградарства

3.2 Віковий склад виноградників та оцінка їх стану

Тривалість життя кожної рослини, в тому числі і винограду, залежить від біологічних властивостей сорту, сили його росту, екологічних умов і агротехніки. Наприклад, відомо, що сильнорослі сорти є більш довговічнішими. Також розміщення виноградної рослини в оптимальних ґрунтово-кліматичних умовах та застосування комплексу агротехнічних заходів по догляду за ґрунтом і кущем, які забезпечують вирощування сильних та здорових рослин, сприяють збільшенню тривалості їхнього життя і, відповідно, продуктивного періоду [21, с. 134].

Відомо, що максимального плодоношення виноградна рослина досягає на 10-20-й роки життя. Станом на 1.09.08 р. середній вік виноградних насаджень України становить 19 років. Найбільшу площу займають виноградники, які мають вік від 26 до 40 років - 29258,6 га, що становить 34,6 %. У розрізі регіонів значну частку насаджень віком 26-40 років мають АР Крим і Закарпатська область - 47,0 і 32,6 %, відповідно. В АР Крим такі насадження є у всіх районах за виключенням Білогірського. У цілому по республіці вік наявних виноградників не перевищує 40 років. На Закарпатті питома вага виноградників віком від 26 до 40 років складає 32,6 %, на Миколаївщині - 23,5, Херсонщині - 12,8. У Запорізькій області виноградні насадження мають вік до 25 років [1].

Період плодоношення виноградників закінчується в 40-50 років, коли припиняється ріст рослини. Причому чим більш інтенсивніше проходять процеси життєдіяльності рослини і чим вища її продуктивність, тим швидше наступає процес старіння. За результатами інвентаризації 0,8 % виноградних насаджень належать до виноградників, вік яких сягає за 40 років і всі вони зосереджені в Одеській області. Відповідно, це насадження, які потребують першочергової реставрації чи перезакладання. Але слід зауважити, що 37,2 % насаджень віком більше 26 років знаходиться на присадибних ділянках населення - 4662,0 га.

Питома вага молодих виноградників обумовлює розвиток галузі в майбутньому. Частка молодих насаджень віком до 5 років нині складає 26,7 % або 22646,7 га, з них 52,3 % в Одеській області, 27 - АР Крим, 11 - Херсонській, 6,9 - Миколаївській, 2,5 - Закарпатській і 0,3 - Запорізькій областях. У розрізі регіонів найбільшу частку молодих виноградників має Херсонська область - 41 %, в Одеській області вона дещо менша - 30,4 %, у Миколаївській - 26,3, Закарпатській - 24,5, Запорізькій - 21. Найменшу питому вагу молодих насаджень винограду має АР Крим - 19,7 %. Тут основну площу насаджень займають виноградники віком 11-25 (23,9 %) і 26-40 (47,0 %) років [1].

Виноградники у найбільш продуктивному віці 5-10 та 11-25 років займають площу відповідно 14432,0 і 17493,8 га, що становить 17,1 і 20,7 %.

У порівнянні з структурою виноградників за віковим складом станом на 1.01.1979 р., площа насаджень усіх вікових груп зменшилася, крім виноградників віком 26-40 років. Їхня питома вага нині зросла більше, ніж у 14 раз (з 2,4 до 34,6 %), а площа в 5 раз (з 5415,0 до 29258,6 га), в той час як частка молодих насаджень (1-4 роки) зменшилась у 1,5 рази - з 41,0 до 26,8 % (табл. 3.2).

Серед регіонів найбільшу питому вагу неперспективних виноградників має Одеська область - 29,4 % (11437,0 га). Зокрема, в Арцизькому районі їх частка становить 42,0 %, Болградському - 40,6, Великомихайлівському - 40,7. У Закарпатській області неперспективні насадження займають площу 543,0 га, що становить 23,6 % виноградників області, в АР Крим їх частка сягає 20,7 %, Миколаївській області - 17,3 і Херсонській - 9,1.

Потенційні виноградники, які мають задовільний стан, займають 40,7 % їхньої загальної площі. З них 47,1 % - знаходяться в Одеській області, 42,4 - АР Крим, 3,7 - Херсонській області, 3,3 - Миколаївській, 2,9 - Закарпатській і 0,5 - Запорізькій [1].

За оцінкою насаджень найкращими є виноградники Херсонської і Миколаївської області, де частка найбільш потенційних складає 69,9 і 63,5 %, відповідно. У Запорізькій області вони займають 44,1 % площі, Закарпатській - 32,9, Одеській - 29,0 і в АР Крим - 32,2. У цілому по Україні площа найбільш потенційних виноградників складає 30200,0 га, що становить 35,7 %.

Більша частина плодоносних виноградників у сільськогосподарських підприємствах поставлені на шпалеру - 72452,0 га (85 %). Не встановлена шпалера на виноградниках, які розташовані на присадибних ділянках (в переважній більшості кореневласні насадження) і на молодих віком від 1 до 4 років. Найнижчий відсоток виноградників на шпалері в Одеській області - 79,1 %, найвищий в Запорізькій - 100 %.