3.1 Площі та характеристика сортів винограду

Сортимент винограду є головним чинником, що органічно повязаний з умовами територій і потребує надзвичайної уваги при інтеграції у світовий ринок. Кожен сорт характеризується певними властивостями і вимогами до клімату, ґрунту, заходів агротехніки і якщо за своїми біологічними особливостями він не відповідає умовам місцевості, в якій вирощується, виноградник може бути не рентабельним.

Станом на 1.09.08 р. технічні сорти винограду займають майже 73 тис. га, що становить 84,4 % всіх насаджень (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Питома вага площ виноградників за сортами

З них найбільша частка зосереджена в Одеській області та АР Крим. У регіонах найбільшу частку технічних сортів мають виноградники Миколаївської, Закарпатської і Запорізької областей, а найменшу - АР Крим. Частка столового винограду становить лише 15,6 % від їхньої загальної площі насаджень винограду. З них в АР Крим зосереджено 48,5 % і в Одеській області - 40,7 [11, с. 39].

За останні майже тридцять років значно змінився розподіл площ виноградних насаджень за сортами. Так площа технічних сортів зменшилася на 125,6 тис. га, а столових - 10,8 тис. га (рис.3.1). Питома вага технічних сортів у загальній площі насаджень зменшилася на 4 відсотки, а столових, відповідно, збільшилася. Серед регіонів збільшення частки площ технічних сортів відбулося лише в Закарпатській і Миколаївській областях.

а)

б)

Рис. 3.1 Динаміка площ сортів винограду

а) - технічні сорти; б) столові сорти; - 1979 р.; - 2008 р. [1].

Сортовий склад виноградників України значно урізноманітнився. Нині він представлений 176 сортами (станом на 1.09.08 р.), з яких 101 технічних і 75 столових [Додаток Ж]. За показниками Виноградного кадастру 1980 року загальна кількість сортів становила 134, з них 89 технічних і 45 столових. Таким чином, крім того, що сортовий склад винограду зріс у 1,5 рази, в ньому значно збільшилася частка столових сортів - з 33,6 до 42,6 % від загальної кількості найменувань. Але велика чисельність сортів ще не є запорукою успішного розвитку галузі.

Продуктивність та довговічність виноградної рослини, якість врожаю залежать від науково обґрунтованого розміщення виноградника. Згідно Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні на 2008 р, із 176 сортів винограду, які нині вирощують, лише 86 районованих, з них 61 технічних і 25 столових [Додаток Ж]. Загальна площа районованих сортів становить 65,7 тис. га або 77,7 % від площі виноградників. З них 87,8 % займають технічні сорти, а 12,2 % - столові. У загальній площі технічних сортів частка районованих становить 79,4 % (57,7 тис га), столових - 68,7 % (8,0 тис. га) [1].

Серед технічних сортів, які вирощуються в Україні, найбільшу площу займають: Ркацителі - 11,5 тис.га (15,9 %), Аліготе - 9,6 тис. га (13,2 %), Каберне Совіньйон - 8,5 тис. га (11,6 %), Шардоне - майже 3 тис. га (4,1 %), Мерло - 2,8 тис. га (3,9 %), Совіньйон зелений - 2,7 тис. га (3,7 %), Рислінг - 2,7 тис. га (3,7 %), Одеський чорний - 2,4 тис. га (3,3 %), Сапераві - 1,5 тис. га (2,1 %) і Сухолиманський білий - 1,5 тис. га. (2,0 %). Кількість технічних сортів, які займають площу більше 1 тис. га - 13 найменувань, від 500 до 1000 га - 9, від 100 до 500 - 11. Всі інші 68 сортів займають площу меншу, ніж 100 га. Крім того, 6,7 тис. га (9,3 %) займають гібридні сорти та 3,8 тис. га (5,2 %) - не визначені та сортосуміші. Одеський сувенір - 4,4. Площа виноградників районованих технічних сортів (30 найменувань) становить 26,8 тис. га, а столових (19 найменувань) - 2,9 [1].

Сорти винограду відрізняються між собою за багатьма показниками, які визначають зону вирощування, зокрема, тривалість періоду дозрівання, потребу в активних температурах, зимостійкість, морозостійкість та ін.. Сортовий склад винограду повинен бути сформований таким чином, щоб забезпечити конвеєрне постачання свіжого винограду населенню та технічні сорти, які будуть мати попит у виноробстві [16, с. 84].

Станом на 1.09.08 було встановлено, що за строками дозрівання серед технічних сортів найбільшу площу займають пізньостиглі сорти - 27687,5 га (38,1 %), які включають 28 найменувань (табл. 3.2). В основному вони зосереджені в АР Крим - 44,7 % та Одеській області - 35,1 %, що зумовлено теплозабезпеченістю регіонів. Майже у два рази меншу площу займає група середньостиглих сортів - 14730,8 га (20,2 %), яка включає 21 найменування, з них 59,6 % зосереджено в Одеській області, 25,3 - АР Крим, 8,0 - Херсонській, 6,1 - Миколаївській і 2,0 - Закарпатській областях. Група ранньостиглих сортів займає площу 14275,9 га (19,6 %), середньопізніх - 2661,7 (3,7 %), ранньосередніх - 2456,9 (3,4 %), дуже ранніх - 177,2 (0,2 %) і середньоранніх - 140,2 га (0,2 %) [1].

Таблиця 3.2

Площі виноградних насаджень за строками дозрівання [1]

Що ж до здатності виноградних насаджень благополучно зимувати, то 53 найменувань сортів характеризуються високою зимостійкістю і займають 37,6 тис. га. З них технічних - 36 сортів (32,4 тис. га), столових - 17. Група сортів із зимостійкістю вище середньої нараховує 91 найменування (33,1 тис. га), решта характеризується середньою та низькою зимостійкістю.

Сортова структура виноградних насаджень у господарствах України потребує впорядкування, оптимізації розміщення і спеціалізації, як у конкретних підприємствах, так і в природно-виноградарських районах.

У даний час фактично втрачений контроль над наявністю і станом насаджень з боку асоціацій, виробничих обєднань, фахівців сільського господарства, фахівців в області виноробства. У державних господарствах і фермерських підприємствах часто без узгодження з переробними підприємствами і виробниками виноробної продукції проводять розкорчовування насаджень, у тому числі високоцінних сортів винограду, що використовуються для виготовлення високоякісних вин і інших продуктів його переробки.