2.2 Ґрунтовий склад виноградників

виноградарство район україна закарпатський

Ґрунт на відміну від клімату, який визначає виробничу спеціалізацію виноградарства і виноробства, сприяє формуванню основних якостей урожаю. Від характеру і складу ґрунтів, їхнього механічного складу, хімічних, фізичних, водних властивостей, водно-повітряного, поживного, сольового режиму, залежить величина і якість врожаю, стійкість до несприятливих умов середовища. Завдяки своїм біологічним особливостям коренева система винограду здатна горизонтально віддалятися від стовбура рослини на відстань до 4-6 м та проникати на глибину 8-10 м, тому в процесі росту і розвитку виноград піддається впливу не тільки ґрунтових горизонтів але і підстилаючих порід.

Пластичність культури винограду дозволяє вирощувати його на різних типах ґрунтів. Промислові насадження винограду культивують на чорноземах (легких, середньо- та важкосуглинкових), каштанових, буроземних ґрунтах, пісках та ін.. [7, с. 90].

Найкращими вважаються ґрунти легкого гранулометричного складу із деяким вмістом щебню, з доброю водопроникністю і аерацією та достатньою родючістю. Разом з тим, відомо, що різні види і сорти винограду по різному реагують на ґрунтові умови. Так, сорти виду Рипарія краще ростуть на легких та середніх ґрунтах з вмістом активного вапна 6-11 %, а сорти та гібриди виду Берландієрі - на важких і глинистих ґрунтах з вмістом активного вапна 20-25 %. Для столових сортів кращими є ґрунти багаті на поживні речовини та з глибоким гумусовим горизонтом.

Відповідно до агровиробничого групування ґрунтів виноградники України розміщені більш, ніж на 110 таких групах (табл. 2.4). Найбільшу частину займають виноградники на чорноземах звичайних середньо- і малогумусних важкосуглинкових і легкоглинистих та їхніх слабо- і середньозмитих, інколи слабосолонцюватих відмінах - 26477,2 га або 31 %. З них 98 % знаходиться в Одеській області, а інших 2 % у Миколаївській і Запорізькій [9, с. 91].

Ще 23 % виноградних насаджень України розміщені на чорноземах південних малогумусних середньо- і важко суглинистих, легкоглинистих і нерідко слабосолонцюватих, які поширені в Одеській області - 13076,0 га (66 %), АР Крим - 3234,3 га (16 %), Миколаївській - 1802,8 га (9,0 %), Херсонській - 1539,2 га (8 %) і менше 1 % - в Запорізькій області [1].

На коричневих ґрунтах, які розповсюджені в Автономній Республіці Крим, зосереджено 13967,9 га виноградників, що становить 16 % від їхньої загальної площі. Також у цьому регіоні знаходиться 11863,8 га виноградних насаджень або 14 % на чорноземах і дернових ґрунтах на елювії щільних порід.

В Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях та АР Крим зосереджено 8 % виноградників на темно-каштанових ґрунтах, у тому числі залишково-солонцюватих, солончакуватих, міцелярнокарбонатних. У Херсонській області, зокрема, в Голопристанському, Цюрупинському районах та місті Нова Каховка, ґрунтовий покрив представлений переважно легкими піщаними і супіщаними ґрунтами. Тут 3 % виноградних насаджень України знаходиться на чорноземах на пісках [10, с. 121].

В Закарпатській області ґрунтовий покрив площ зайнятих виноградниками представлений буроземно-підзолистими глеюватими середньосуглинковими, бурими гірсько-лісовими глибокими та середньоглибокими легко- та середньосуглинковими, дерновими глибокими та дерновими осушеними, дерново-буроземними опідзоленими легко- та середньосуглинковими ґрунтами.

На лучно-чорноземних і лучно-каштанових ґрунтах зосереджено 392,0 га виноградників, що становить 0,46 % і майже 95 % цієї площі знаходиться в АР Крим