1.5. Туризм та рекреація
Донецька область – один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів нашої держави. Також це ще й туристичний центр.
Донецька область має значні рекреаційні ресурси, основою яких є сприятливі кліматичні умови, вихід до морського узбережжя, видатні гідрологічні, геологічні та біологічні пам'ятки природи, лікувальні грязі (слов'янські солоні озера Ріпне, Сліпне, Вейсове), багате історичне минуле краю, численні пам'ятки історії та культури, курортні комплекси, десятки унікальних виробництв. Основними рекреаційними центрами тут є Маріуполь, Слов'янськ, Слов'яногірськ, Артемівськ, Мар’їнський, Красноармійський, Слов’янський, Краснолиманський райони тощо. У галереях карстових порожнин і колишніх соляних шахт розмістився унікальний спелеосанаторій м. Соледара. Саме це і є передумовою розвитку туризму та рекреаційної сфери.
В Донецькій області індустрія подорожей, туризму, оздоровлення розвинена на найсучаснішому рівні. В регіоні є умови для розвитку різних видів туризму – культурного, сільського, дитячого та молодіжного, промислового, екологічного, спортивного, релігійного та інших. Одним із перспективних напрямків туризму є сільський зелений туризм. В області на даний час працюють 19 агросадиб сільського туризму в Слов’янському, Красноармійському, Олександрівському, Тельманівському районах, Красному Лимані.
За рейтингом з основних показників діяльності туристичних підприємств в Україні Донецька область посідає 5 місце одразу після Криму, Києва, Одеси та Севастополя [58].
Донецька область має 107 об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників державного рівня, 10 пам'яток природи; 42 заказників місцевого значення, 20 пам'яток природи, заповідні урочища та пам'ятку садово-паркового мистецтва.
В Донецькій області функціонують 6 регіональних ландшафтних парків «Меотида», «Донецький кряж», «Клебан-Бик», «Краматорський», «Зуївський», «Слов’янський курорт» на загальній площі 28 099,85 га. [43].
Станом на 01.01.2011 р. загальна площа лісів у Донецькій області склала 204,0 тис. га. Вони виконують виключно природоохоронні та рекреаційні функції, з них близько 6% - закріплені за підприємствами та установами природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Це створює певні передумови для розвитку санаторно-курортної діяльності та спеціальних видів туризму (спелеотуризму, зеленого, релігійного, мисливського, промислового та ділового туризму). Про наявність та затребуваність туристсько-рекреаційного потенціалу Донецької області свідчить структура відвідувань області у динаміці. За підсумками туристичної діяльності у 2011 році загальна кількість туристів становить понад 152 тис. осіб. Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом, складає 66,7 тис. осіб, іноземним туризмом – 1,7 тис. осіб, екскурсантів – 14,8 тис.осіб. Обсяг наданих туристичних послуг збільшився на 10 % і складає 351,7 млн. грн. Надходження в бюджет від туристичної діяльності зросли на 16 % і склали майже 13,0 млн. грн. Розглянемо динаміку туристичних потоків (рис. 1.16.) (додаток А.2).
Рис.1.16. Динаміка туристичних потоків за період 2000-2011рр.
(побудовано автором за даними [12]
Потрібно зауважити, що ситуація у 2012 році змінилась, за рахунок проведення Євро-2012. І показник кількості іноземних туристів зріс.
Також важливою передумовою розвитку туристично-рекреаційної сфери є інфраструктура. У Донецьку та області туристична місткість складає 120 841 місць (станом на 1 січня 2012р.). Отже в області діє 77 підприємств готельного типу, з них 53 готелів, 3 мотелі, 2 готельно-офісні центри, 14 гуртожитків для приїжджих і 5 підприємства іншого типу. По кількості готельних місць Донецька область знаходиться на сьомому місці після м. Київ, АР Крим, Дніпропетровської, Миколаївської, Львівської і Одеської областей. Більшість туристів – люди середнього класу. Саме тому орієнтація готелів Донецької області йде на двомісні номери. ( див. рис.1.17.).
Рис. 1.17. Розподіл готельних номерів в Донецькій області.
(побудовано автором за данними [12])
Готельні підприємства розташовані у 27 населених пунктах. Їх основна частина зосереджена в обласному центрі й у великих містах (найбільше в Донецьку, Маріуполі, Горлівці). Одночасно в невеликих містах та районах області спостерігаються негативні тенденції щодо розвитку готельного господарства. Там де йде згортання готельного бізнесу. У малих містах м. Констянтинівка та В.-Новосілківка розташовано найменша кількість підприємств готельного типу. Така ж ситуація спостерігається й у Новоазовському районі, де діє 1 підприємство готельного типу. Починаючи з 2000 р., припинили своє функціонування готелі та інші місця тимчасового проживання у м. Дзержинськ, м. Димитров, м. Красний Лиман, м. Селидове, м. Шахтарськ.
В зв’язку з Євро-2012 фахівці компанії «TUI TravelPlc» під час робочого візиту оглянули готелі та готельні комплекси. Серед персоналу були проведені кваліфікаційні тести на знання іноземних мов та правил поведінки з клієнтами.
Окрім готельних підприємств, Донецька область володіє розгалуженою мережею закладів ресторанного господарства - ресторанами, кафе, барами, їдальнями і постачальниками готової їжі. Проте їх кількість скорочується навіть по великих містах області. В цілому по Донецькій області за період 2000- 2011 рр. кількість об’єктів ресторанного господарства зменшилась у 1,5 рази. Найбільш значним є скорочення у м. Докучаєвськ (в 10 разів), м. Сніжне та м. Дзержинськ (більш ніж у 7 разів), м. Жданівка (2,7 рази) та у м. Артемівськ (в 1,8 рази).
За кількістю санаторно-курортних та оздоровчих закладів Донецька область займає 2 місце після АР Крим серед регіонів України. Проте їх кількість поступово скорочується, оскільки немає державного фінансування ті інвестицій, дозволу на експлуатацію СЕС. Найбільша кількість санаторно-курортних та оздоровчих закладів розташована у Першотравневому районі (близько 40%), м. Красний Лиман (майже 23%), Новоазовському районі (більше 9%) та м. Слов'янськ (більше 8%). Стимулом розвитку санаторно-курортної сфери і поліпшення якості пропонованих послуг санаторно-курортними і оздоровчими установами області є їх фінансова незалежність і надані пільги. Більшість з них перебувають на самостійному балансі і звільнені від земельного податку. Більш детально розглянемо санітарно-курортні та оздоровчі заклади (див. таблицю №1.6).
Таблиця 1.6
Санаторно-курортні та оздоровчі заклади (побудовано автором за даними [12])
Санаторії та пансіонати з лікуванням | Санаторії-профілакторії | Будинки і пансіонати відпочинку | Бази та інші заклади відпочинку | Дитячі оздоровчі табори | |||||
всього | у них ліжок, тис. | всього | у них ліжок, тис. | всього | у них місць, тис. | всього | у них місць, тис. | всього | у них місць, тис. |
17 | 3,3 | 40 | 3,2 | 49 | 9,7 | 224 | 7,3 | 996 | 22,3 |
В 2012 році Донецькою державною адміністрацією впроваджено 75 туристично-екскурсійних маршрутів, які знайомлять гостей та жителів регіону з унікальниками пам´ятками та самобутньою культурою Донбасу.
Донецька область має значний історико-культурний потенціал.
В Донецьку знаходиться 140 музеїв та музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Окрім державних музеїв, є ще музеї створені підприємствами та організаціями міста. Серед них: Музей історії та розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, стоврений центром технічної експлуатації місцевого телефенного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейського наседення Донбасу, створений Донецьким єврейським громадським центром; Музей історії ДМЗ, створенний Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати. Музей донецької школи № 93 вважається показовим. Кількість предметів основного фонду музеїв постійно поповнюється, разом з тим значна їх частка потребує реставрації.
На території Донеччини є багато археологічних пам'яток, курганів, городищ, кам'яних баб, місць, пов'язаних з легендарним українським козацтвом на березі Азовського моря та у межиріччі Сіверського Донця.
Серед пам'яток історії Донеччини особливо виділяється Савур – Могила як пам'ятка старовини (курган, давнє поховання) і героїчного українського епосу. Але її ім'я та слава засяяли ще яскравіше у роки Великої Вітчизняної війни, коли вона стала свідком величі і мужності воїнів-визволителів Донбасу [43].
До геологічних пам'яток природи відносять Дружківські скам'янілі дерева (Костянтинівський район). Донецька земля багата пам'ятками історії, що пов'язані з життям видатних політичних, церковних, військових діячів, народних героїв, діячів науки, літератури і мистецтва. Так, у селі Красному Донецької області у 1884 році народився великий композитор С.С. Прокоф'єв. Селище Сєдово Новоазовського району – місце народження мужнього полярника Г.Я. Сєдова, місто Маріуполь – батьківщина видатного художника А.І. Куїнджі, поета В. Сосюри (Дебальцеве), актора і режисера Леоніда Бикова, співака Й. Кобзона (Краматорськ). Серед солістів Донецького театру опери і балету є артисти, що здобули світову славу, як, наприклад, танцівник В. Писарєв.
Рис. 1.18. Картосхема туристичних об’єктів Донецької області
(побудована автором за даними [3])
Донецький край має величезні можливості для розвитку промислового туризму. Унікальним є широко відомий у нашій країні і за кордоном Артемівський завод шампанських вин, який розташований під землею на глибині 70-80м у виробках раніше діючих шахт для видобутку гіпсу. В Донецьку створюється музей історії промисловості під відкритим небом. Промисловий туризм надає Вам унікальну можливість долучитися до тонкощів створення «вина королів»! Артемівськ Вайнері – єдиний виробник ігристих вин в Україні, який повністю показує свій технологічний цикл в дії. Для Вашої зручності розроблені такі екскурсійні маршрути для ознайомлення з класичною технологією шампанізації вина:
Відвідування чотирьох виробничих цехів заводу.
Відвідування двох виробничих цехів, що знаходяться в підземній частині підприємства.
Відвідування дегустаційної зали.
Рис. 1.19. Артемівський завод шампанських вин
Поширеним явищем в Донецькій області є сакральний туризм. Тисячі паломників відвідують Святогірський монастир. Монастир розташований на високому крейдяному правому березі Сіверського Донця (так звані Святі гори). Крім наземних будівель має крейдяні печери. В лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна затворника Святогірского.
Рис.1.20. Святогірська лавра
На сьогоднішній день одним з основних проблемних питань є недосконалість системи державного регулювання туристичної галузі. Різна підпорядкованість об’єктів туристичної інфраструктури призводить до недостатньої ефективності контролю за їх діяльністю з боку органів місцевої влади.
Потребує вдосконалення нормативно-правова база, що регламентує діяльность агросадиб, зокрема затвердження правил державної реєстрації, оподаткування та механізму контролю. Готельне господарство має недостатній потенціал для прийому іноземних туристів з підвищеним попитом до якісних послуг.
Потребує покращення матеріально-технічна база культурних об’єктів і об’єктів культурної спадщини, а також стан доріг, що є основними маршрутами пересування туристів, облаштування їх дорожніми знаками та знаками маршрутного орієнтування.
Таким чином, підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу Донецької області потребує розробки та провадження низки заходів, спрямованих на подолання перешкод розвитку туризму та курортно-рекреаційної діяльності в Донецькій області.
Серед них найбільш вагомими напрямами:
здійснити коректування заходів з реалізації Стратегії розвитку туризму і курортів з урахуванням потреби диверсифікації економічної діяльності регіонів, зменшення ризиків утворення депресивних територій на підставі використання туристично-рекреаційного потенціалу;
відновлення і покращення природних ресурсних якостей навколишнього середовища, зменшення негативних наслідків господарської діяльності і рекреаційного використання рекреаційних територій;
формування позитивного іміджу області щодо рекреаційної діяльності;
здійснення реконструкції, модернізації та відновлення матеріальної бази рекреаційної сфери Донецької області;
залучення представників малого та середнього бізнесу в рекреаційну сферу тощо.
З кожним роком в Донецькій області збільшується чисельність навчальних закладів, які готують фахівців для туристичної галузі. Сьогодні вже 6 закладів освіти здійснюють підготовку фахівців для туристичної галузі та готельного господарства: Донецький інститут туристичного бізнесу, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім.М.Туган-Барановського, Донецький інститут ринку та соціальної політики, Донецький інститут соціальної освіти, Маріупольський гуманітарний інститут ДонНУ, Донецький інститут психології та підприємництва.
Висновки. Отже, Донецька область добре забезпечена рекреаційними ресурсами. Кількість туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної кількості зареєстрованих в Україні. Природні туристичні ресурси зосередженні на півночі та півдні області. Транспортна мережа розвинена добре. Природно-антропогенних усього 89 об’єктів, найбільша кількість ресурсів зосереджена в Артемовському, Старобешівському та Олександрівському районах регіону [85].
Достатньо архітектурно-історичних ресурсів. Саме у Донецькій області в м. Артемівськ знаходиться відомий завод шампанських вин. У Соледарі є цікавий і унікальний промисловий та разом з тим туристичний об'єкт – соляна шахта.
Тут знаходиться велика кількість різноманітних музеїв та музейних комплексів, присвячених якимось відомим особистостям, народившимся або жившим тут, наприклад як Музей В. Сосюри, або ж звичайних музеїв культури.
Декілька культових споруд є у Донецькому регіоні. Найголовніша з яких це Савур-Могила та Свято-Успенська Лавра у Слав’яногорську.
У Донецькій області народилось кілька відомих діячів культури. Також тут народився 4-й президент України – Віктор Федорович Янукович.
Цікавою подією останнього часу було відкриття стадіону „Донбас Арена”, який став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу.
- Звіт навчальної професійно-орієнтованої практики
- Розділ 1 економіко-географічні особливості донецької області
- 1.2. Природно-ресурсний потенціал
- 1.3. Населення та трудові ресурси
- 1.4. Економіка регіону
- 1.5. Туризм та рекреація
- 1.6. Зовнішньоекономічні зв’язки
- 53,1 22,6 6,7 6,4 4,5 3,4 3,3
- Розділ 2 економіко-географічні особливості запорізької області
- 2.1. Суспільно-географічне положення
- 2.2. Природно-ресурсний потенціал
- 2.3. Населення і трудові ресурси
- 2.4. Економіка регіону
- 2.5. Туризм та рекреація
- 2. Рекреаційний туризм:
- 3. Спортивний туризм:
- 4. Пізнавальний туризм:
- 5. Релігійний туризм:
- Розділ 3 економіко-географічні особливості черкаської області
- 3.2. Природно-ресурсний потенціал
- 3.3 Населення та трудові ресурси
- 3.4. Економіка регіону
- Промислове виробництво
- Темпи зростання врп, %
- Інновації
- Зовнішня торгівля
- Транспорт
- 3.5. Туризм і рекреації
- 3.6. Зовнішньоекономічні зв’язки Черкаської області
- Висновки
- Перелік використаних джерел
- Додатки Додаток а
- Туристичні потоки
- Додаток б
- Додаток в