logo
Звіт

2.4. Економіка регіону

Промисловість. Запорізька область - один з найбільш розвинених промислових регіонів України. Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу. Посідаючи 9 місце в Україні за чисельністю населення, область утримує 2 місце після м. Києва за обсягом виробництва валової доданої вартості у розрахунку на одного жителя.

Рис. 2.11. Діаграма промислових підприємств м. Запоріжжя.

(побудовано автором за данними [14])

В області зосереджені практично всі основні промислові галузі, серед яких ключовими є електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімія. Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 12,1% загального обсягу чавуну, 14% сталі, 15,6% готового прокату, 11,9% коксу, 26,5% електроенергії України.

В регіоні є більше 160 великих промислових підприємств.

В Запорізькій області діє потужний енергетичний комплекс з виробництва, розподілу та збуту електричної енергії.

Електроенергетика Запорізької області відіграє провідну роль у народному господарстві регіону. У загальному обсязі промислового виробництва області питома вага енергетики складає більше 27%.

За виробництвом електроенергії Запорізька область займає перше місце серед інших областей України. Електростанціями області виробляється 28,5% електроенергії України.

Енергетичний комплекс області представлено трьома генеруючими станціями: Запорізькою атомною станцією, гідроелектростанцією «Дніпрогес» та найбільшою в Україні тепловою електростанцією – «Запорізькою ТЕС».

Запорізька атомна електростанція – найбільша АЕС у Європі, встановлена потужність якої складає 6000 мВ. ЗАЕС сьогодні – це сучасне високотехнологічне підприємство, визнане в усьому світі. На станції передбачено комплекс заходів, які гарантують безпечне та екологічно чисте виробництво електроенергії.

Головною метою залучення інвестиційних коштів є продовження ресурсу діючих електростанцій, підвищення ефективності їх роботи та забезпечення екологічної безпеки.

Рис. 2.12. Дніпровська гідроелектростанція імені Леніна.

Первістком індустріалізації міста Запоріжжя стала Дніпровська гідроелектростанція імені Леніна, побудована в 1932 році.

ДніпроГЕС – гідроелектростанція на р. Дніпро у місті Запоріжжя, нижче дніпровських порогів. Дніпровська гідроелектростанція, ДніпроГЕС — п'ята, найстарша. Електростанція знаходиться нижче затоплених дніпровських порогів. Входить до складу «Укргидроенерго». На основі енергетики ДніпроГЕС був побудований промисловий комплекс Запоріжжя, включаючи такі енергоємні виробництва, як виплавка алюмінію і сталеливарне виробництво електродуги. Побудова ДніпроГЕС почалась у 1927 році, - будувала вся країна. До берегів Славутича з’їхалися тисячі добровольців, які у тяжких умовах будівництва проявили справжній трудовий героїзм, знехтувавши прогнозами недоброзичливих скептиків, які заявляли, що споруда такого масштабу – це фантазія, утопія. Через 5 років, 1 травня 1932 року, дав ток перший генератор Дніпровської гідроелектростанції, а вже 10 жовтня 1932 року працював весь Дніпростан. Дніпрогес досяг проектної потужності 560 Мвт. До складу гідровузла входять: споруда ГЕС довжиною 236 м та шириною 70 м, розташоване на правому березі, з машинною залою, у котрій розміщені 9 вертикальних гідроагрегатів по 72 Мвт; щитова стіна довжиною 216 м, водозливна криволінійна плотина довжиною по гребню 760 м, найбільшою будівельною висотою 60 м. Суходільні споруди на лівому березі включають аванпорт, трьохкамерний шлюз та низинний підхідний канал. ГЕС автоматизована, оснащена телеуправлінням, телевимірами та телесигналізацією. Напірний фронт має загальну довжину – 1200 м. У роки Великої Вітчизняної Війни Дніпрогес було зруйновано, а у 1944 році почалося його відновлення. У 1950 році Дніпрогес було запущено, при цьому його потужність підвищилась на 16% у порівнянні з довоєнною. У 1969 році було почато розширення гідровузла потужністю 828 Мвт, яке у комплексі з суднохідним шлюзом було завершено у 1975 році. Зараз, потужність ГЕС складає 650 Мвт, а середньорічний видобуток енергії – 3,64 млрд/кВт*ч. На початок 2001 року на станції працювало 337 чоловік. У 2010 р. був підписаний акт прийому-передачі автодорожнього переїзду по греблі ДніпроГЕС з балансу міста на баланс ВАТ «Укргідроенерго». На основі потужної ГЕС виросли підприємства-гіганти: завод листової сталі (нині «Запоріжсталь») – найбільше металургійне підприємство країни, Моторсіч (1907 рік), завод інструментальної сталі (нині «Дніпроспецсталь») – первісток української металургії, «Комунар» - завод, який випустив перший у Радянському Союзі комбайн, магнієвий – первісток вітчизняної магнієвої промисловості, феросплавний, коксохімічний, електродний заводи та ще багато інших [16].

Рис. 2.13. ДніпроГЄС.

Металургійний комплекс є основним промисловим комплексом у регіоні. Більше половини усієї промислової продукції виробляють підприємства цієї галузі.

Чорна металургія у Запорізькій області представлена такими гігантами важкої індустрії, як ВАТ «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» – один з найпотужніших в Європі металургійних підприємств чорної металургії з повним металургійним комплексом. Основною продукцією комбінату є ливарний чавун, гарячекатаний та холоднокатаний листовий прокат, холодногнуті профілі. Впроваджено нову ресурсозберігаючу технологію виробництва рулонів гарячекатаного металу подвійної маси. Відбувається освоєння високоякісного автолиста. «Запоріжсталь», що є єдиним в Україні підприємством з виробництва тонколистового прокату з нержавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу.

ВАТ Металургійний завод «Дніпроспецсталь» спеціалізується на виробництві металопродукції з нержавіючих, інструментальних, швидкорізальних, підшипникових, легованих конструкційних марок сталі, а також з жароміцних сплавів на основі нікелю.

ВАТ «Запорізький завод феросплавів» належить до найбільших в Україні виробників феросиліцію, феромарганцю і є єдиним підприємством, яке випускає металічний марганець.

ВАТ «Запоріжкокс» є провідним галузевим підприємством України, яке має повний технологічний цикл переробки коксохімічних продуктів, з широким асортиментом продукції. Основна продукція заводу – доменний кокс.

ВАТ «Запоріжвогнетрив» – одне з найбільших підприємств України. Основні види продукції – вогнетривкі вироби і матеріали, в тому числі алюмосилікатні, периклазові, хромітопериклазові, периклазохромітові та карбідокремнієві електронагрівачі.

Провідним підприємством чорної металургії також є Ват «Запорізький сталепрокатний завод». Асортимент продукції заводу постійно зростає й сьогодні налічує майже два десятки видів товарів промислового та побутового призначення: від цвяхів до труб і сталевого посуду.

Три величезних підприємства Запорізької області – ВАТ «Укрграфіт», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та Запорізький титано-магнієвий комбінат є представниками кольорової металургії.

ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» – єдиний в Україні і найбільший у Східній Європі виробник алюмінію, легованих сплавів на його основі та кристалічного кремнію. Сьогодні «ЗАлК» має комплексний металургійний цикл, що спеціалізується на виробництві глинозему металургійного й спеціальних марок первинного алюмінію, легованих алюмінієвих сплавів для автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, кремнію кристалічного для напівпровідникової та кремнійорганічної галузі.

Запорізький титано-магнієвий комбінат – єдиний в Україні виробник губчастого титану, провідне підприємство з виробництва германію та кристалічного кремнію. Комбінат досяг значних успіхів у виробництві злитків та прокату з губчастого титану для аерокосмічної техніки, нафтохімії, автомобілебудування, промислового та побутового машинобудування, медтехніки, архітектурного застосування. Вироби з германію знаходять застосування в інфрачервоній та волоконній оптиці, комп’ютерних та космічних лініях зв’язку, фармацевтиці, як каталізатори у виробництві тари для харчових продуктів, а вироби з кремнію – в електроніці, сонячній енергетиці тощо.

ВАТ «Український графіт» – провідний український виробник графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів сталеплавильних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футеровочних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.

ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» – єдиний в Україні виробник алюмінієвої катанки для електротехнічних цілей шляхом безперервного ливарництва.

Галузь машинобудування та металообробки у Запорізькому регіоні – одна з найбільш розвинутих галузей промисловості. Питома вага виробництва цієї галузі складає 13,7% від загального обсягу промислового виробництва регіону.

Цю галузь у регіоні представляють:

ВАТ «Мотор-Сiч», широковідомий виробник надійних двигунів до літаків і гелікоптерів. Мотори з маркою підприємства підіймали в повітря літаки: Іл-18, АН-24, АН-26, АН-30, АН-32, ЯК-40. Окрім авіадвигунів, «Мотор Січ» виготовляє газотурбінні силові системи для виробництва електроенергії, нагрівання води, одержання стиснутого повітря, гасіння пожеж. Авіадвигуни широко використовуються на бурових установках, в агрегатах суден на повітряній подушці й підводних крилах.

ВАТ «АвтоЗАЗ» та СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ» та пов’язані з ним підприємства регіону – виробники легкових автомобілів різної модифікації.

ВАТ «Запоріжтрансформатор» – один з найбільших у світі виробників силових та спеціальних трансформаторів, електричних реакторів для електростанцій, підстанцій промислових об’єктів та іншого обладнання

ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» – провідний виробник абразивних матеріалів та інструментів, відомий не тільки в Україні, але й у світі. Крім традиційних для галузі виробів, на підприємстві впроваджені виробництва: тугоплавких сполук – карбіду бора, мікропорошків електрокорунду і карбіду кремнію, шліфувальної шкурки й виробів з неї, керамічних зв’язок, нестандартного обладнання.

ВАТ «Мелітопольпродмаш»– це потужне спеціалізоване підприємство з виробництва, реалізації та встановлення технологічного обладнання для переробних галузей промисловості.

Рис. 2.14. Промислова частина міста.

Окрім всесвітньовідомих підприємств-гігантів у регіоні діє багато машинобудівних підприємств з чисельністю працюючих 1-3 тис. чоловік. Це такі підприємства як: ВАТ «Південдизельмаш» – виробник більш, ніж 100 модифікацій дизелів та дизель-генераторів, ВАТ «Запорізький кабельний завод» – виробник силових кабелів та дротів; ВАТ «Рефма» – виробник холодильних установок; ВАТ «Мелітопольский завод тракторних гідроагрегатів» та ВАТ «Першотравневий завод сільськогосподарських машин».

Хімічна промисловість області представлена 8 підприємствами.

Запорізьке ВО «Кремнійполімер» випускає мономери та полімери для потреб авіації, космонавтики, машинобудування, інших галузей. Асортимент продукції поширюється за рахунок випуску товарів широкого вжитку – шампунів, зубних паст, лакофарбових та будівельних матеріалів. Вся продукція об’єднання знаходить своїх споживачів. Вперше в Україні тут почали виготовляти силіконовий каучук, герм етики.

ВАТ «АзМОл» – одне з найпотужніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. Основними зразками продукції підприємства є:

Продукція ВАТ «АзМОл» користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й в державах далекого зарубіжжя.

Запорізька область має розвинуту будівельну галузь. Питома вага будівництва у загальному обсязі валової доданої вартості області складає біля 5,5%. Ринок будівельних послуг в області є досить динамічним, з високим рівнем конкуренції.

Підприємства будівельної галузі мають потужну промислово-будівельну базу, яка здатна забезпечити Запорізьку та прилеглі області високоякісними будівельними матеріалами.

Легка промисловість є однією з найбільш соціально значущих галузей народного господарства. Питома вага легкої промисловості у загальному обсязі промислового виробництва області складає 4,5%.

Цю галузь у регіоні представляють відкриті акціонерні товариства «Виробничо-торгівельне швейне підприємство «Елегант», «Виробничо-торгівельна фірма «Селена», «Бердянська трикотажна фабрика», ЗАТ «Токмацька швейна фабрика», ЗАТ «Надія» та інші.

ВАТ ВТФ «Селена» є найвідомішим в Україні підприємством, що виготовляє жіночий одяг. Головні види продукції – пальта, напівпальта, плащі, костюми, сукні, блузки, спідниці тощо. На підприємствах легкої промисловості продовжуються структурні перетворення, які дозволять підвищити якість і розширити асортимент продукції.

Фірми «Селена» та «Елегант» гідно представляють галузь легкої промисловості не тільки в межах українського ринку та країнах СНД, але й плідно співпрацюють з партнерами країн Західної Європи.

Підприємства харчової і переробної промисловості посідають важливе місце у промисловості області.

Галузь має високий виробничий потенціал, власну сировину. Продукція цієї галузі має високий і достатньо стійкий внутрішній ринок збуту.

В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними в Україні. Це відкриті акціонерні товариства «Запорізький м’ясокомбінат» та «Мелітопольський м’ясокомбінат» – одні з лідерів по виробництву і реалізації високоякісних ковбасних виробів на Україні; «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», продукція якого користується великим попитом на ринку України та за її межами; «Мелітопольський олійноекстракційний завод», «Пологівський олійноекстракційний завод» та ЗАТ «Запорізька кондитерська фабрика».

ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» – один з лідерів пивоваріння у Східній Європі та найсучасніше підприємство галузі з високим рівнем автоматизації технологічних процесів. Якість більше десятка сортів янтарного напою марки «Славутич» підтверджена багатьма національними та міжнародними нагородами [82].

Сільське господарство. Запорізька область є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України.

Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва (57%). У рослинництві зернові культури складають 54,6%, олійні – 20,8%, картопля та овочебаштанні культури – 1,8%, кормові культури – 22,8%.

Рис. 2.15. Діаграма процентного співвідношення рослинних культур

у Запорізькій області.

Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс. Основною технічною культурою Запорізької області є соняшник. В області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику.

В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.

Для більш раціонального використання орних земель в області діють 3 зрошувальні системи: Північно-Рогачикська, Запорізька та Жовтнева.

Основним напрямком у тваринництві є виробництво м’ясо-молочної продукції. Майже 70% продукції тваринництва виробляється у приватному секторі.

Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі галузі, як птахівництво та свинарство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності нарощують поголів’я свиней та птиці [14].

Рис. 2.16. Діаграма поголів’я худоби та птиці у Запорізькій області .

Транспорт. Запорізька область має розвинуту транспортну систему.

На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень.

Мережа шосейних доріг довжиною 6683 км зв’язує всі населені пункти області. Мережа зовнішніх автошляхів має дороги державного значення, що забезпечують зв’язки з Дніпропетровськом, Харковом, Полтавою, центральними і південними областями України, з Чорноморським та Азовським узбережжями. Через територію регіону проходять стратегічні траси, такі як: Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, Харків – Сімферополь – Севастополь, Бориспіль – Дніпропетровськ – Запоріжжя.

Рис. 2.17. Карта автомобільних та залізничних шляхів

у Запорізькій області.

Розгалужена мережа залізничних доріг з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД. Запорізький залізничний вузол утвориться перетинанням двох магістральних ліній: Москва – Харків – Запоріжжя – Сімферополь і Кривий Ріг – Запоріжжя – Донбас.

Запорізьке відділення Придніпровської залізниці має 71 структурний підрозділ, що обслуговують 1849 км. залізничних доріг, 82% перевезень здійснюється електропотягами. Відділення має 65 станцій, 56 з яких здійснюють вантажні операції. Найбільші залізничні вузли: Запоріжжя, Пологи, Бердянськ, Мелітополь.

Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє велика суднохідна артерія – ріка Дніпро, яка тече територією області з півночі на південь.

Запорізький річковий порт – найбільший високомеханізований порт на Дніпрі – є відкритим для всіх невійськових суден, дедвейтом до 5000 тонн. 3722 метри причальних ліній обладнані 44 портальними кранами й усією необхідною технікою. Є відкриті склади з твердим покриттям площею 73 тис. м2, криті склади площею 3 тис. м2. Порт володіє власним вантажним флотом.

Через Запорізький порт експортуються донецькі глини до Італії, металовироби й металобрухт до Туреччини, кокс і вугілля в порти Югославії та Болгарії, феросплави, торф, рутиловий концентрат до різних країн світу. Порт приймає й переробляє боксити, хромову та марганцеву руду, пальне й мастила в тарі, обладнання та інші товари.

Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Бердянський порт – це єдиний морський транспортний вузол Запорізької області, розташований на перехресті залізничного, річкового та морського сполучення. Порт має Першу категорію і сьогодні є високомеханізованим транспортним підприємством з 10 вантажними причалами, де працюють 34 портальних крани вантажністю 5-40 тонн, 97 одиниць засобів малої механізації, 6 тепловозів, 43 автомашини різного призначення. Довжина причальної лінії – 1704,2 м, загальна площа території порту – 25 га.

Важливу роль в транспортній системі області відіграє Запорізький регіональний аеропорт, який має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Державним підприємством «Аеропорт Запоріжжя» обслуговуються вантажні та пасажирські рейси. Підприємство має всі приміщення й технічне обладнання, які необхідні для прийому й відправки повітряних суден. Розташовані прикордонні та митні служби. Після реконструкції пропускна спроможність аеровокзалу сягає 120 пасажирів на годину. Комерційний склад може прийняти й обробити до 50 тонн вантажів за добу.

Аеропорт м. Бердянська, який також має статус міжнародного, є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

Такі авіакомпанії, як «Lufthansa», «Austrian Airline Group» та «Eurowings» відкрили свої представництва в Запорізькій області [82].

Інвестиції. У 2010 році в економіку Запорізької області закордонними інвесторами було вкладено 41800000 доларів прямих інвестицій. Загальний обсяг інвестицій на 1 січня склав 872 100 000 доларів, збільшившись в порівнянні з 2008 роком на 3,8%. У свою чергу, збільшення інвестиції в 2008 році склало 10,4%.

Основними формами залучення іноземного капіталу в 2009 році були надходження у вигляді грошових внесків (49,4%) і рухомого і нерухомого майна (45,6%). Разом з тим, іноземний капітал у вигляді прямих інвестицій зменшився на 5,7 млн ​​доларів, в основному, за рахунок вилучення цінних паперів (47,3%) та грошових внесків (44,9%). Переоцінка капіталу і курсова різниця зменшили загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в області на 4,5 млн доларів.

Про наявність прямих іноземних інвестицій звітували 388 підприємств області. Домінуюча частина капіталу нерезидентів (89,4%) була вкладена в економіку обласного центру. На 1 січня на кожного жителя області припадало 477,5 доларів прямих іноземних інвестицій, на жителя Запоріжжя - 997,5 доларів.

Прямі інвестиції в область залучено з 53 країн світу. На 1 січня перше місце за обсягами прямих інвестицій в економіку області займав Кіпр, друге - Швеція (30,3% і 21,4% загальної суми відповідно), третє - Південна Корея (17,2%). Капітал нерезидентів в основному зосередився в переробній промисловості (70,2%). А саме, у виробництві харчових продуктів (28%), машинобудуванні (24,5%), металургійному виробництві (14,4%). На торгівлю довелося 11,3% загального обсягу, на підприємства, основним видом економічної діяльності яких були операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг - 8,8%. Порівняно з даними на 1 січня 2009 р., сума прямих іноземних інвестицій у виробництві харчових продуктів зросла на 14,7%.

Запорізька область займає восьме місце по залученню прямих іноземних інвестицій серед інших регіонів України. В економіці області працює 2,2% вкладеного в Україну прямого іноземного капіталу [45].