logo
Звіт

Розділ 1 економіко-географічні особливості донецької області

    1. Економіко-географічне положення

Донецька область розташована в степовій зоні в південно-східній частині України. Територія області простягається з півночі на південь на 240 км і зі сходу на захід – на 170 км. Область займає західну частину Донецького кряжа і східну половину Приазовської височини [18]. Найвище місце Донецької області - курган Могила-Гостра (331 м), який розташований поблизу села Польове Шахтарського району; найнижче місце (-0,4 м) - рівень води в Азовському морі. Географічний центр області знаходиться в селі Піски Ясинуватського району. Крайні точки Донецької області:

Донецька область межує з найбільш густонаселеними та економічно розвиненими областями України – Дніпропетровською, Харківською, Запорізь-кою, Луганською та Ростовською областю Російської Федерації. Загальна до-вжина кордонів Донецької області складає 1526 км, з них: сухопутних - 1 376 км, морських - 140 км (рис. 1) [18]. Стосовно кордонів потрібно зазначити, що всі вони проходять рівнинною територією. Частина кордону з Луганською області пролягає по річці Сіверський Донець.

Донецька область має вихід до Азовського моря, через Керченську протоку виходить до Чорного моря. По території краю проходить водорозділ річок басейнів Чорного і Азовського морів. Судноплавною річкою є Сіверський Донець, вона бере початок на Середньоруській височині, протікає територіями Білгородської, Харківської Донецької областей, і впадає в Дон на території Ростовської області.

Рис. 1.1. Донецька область та її сусіди.

Територія області займає вигідне транспортне положення. Цьому сприяють розвинена транспортна система самої області а також сусідніх областей вихід до Азовського моря, близькість до водних шляхів Дніпра.

В Донецькій області розвинена мережа автомобільного, залізничного та повітряного сполучення. Головні напрямки залізничного сполучення: Донбас – Москва, Донбас – Придніпров'я, Донбас – Київ. Головні автомагістралі: Харків – Слов'янськ – Артемівськ – Ростов, Слов'янськ – Донецьк – Маріуполь, Арте-мівськ – Горлівка – Донецьк, Донецьк – Луганськ, Донецьк – Дніпропетровськ, Одеса – Маріуполь – Ростов. Використовуючи вихід до Чорноморського та Середземноморського басейнів здійснюються торгівельні відносини з країнами Балканського півострова, Близького Сходу, Африки, Центральної та Південно-Східної Азії. Всі ці фактори вкрай актуальні для розвитку регіону, так як важливою умовою економічного розвитку області є транскордонна торгівля.

Негативною рисою транспортного положення можна назвати те, що Азовське та Чорне море це внутрішні моря, а протоки, що ведуть в Середземне море контролює Туреччина.

Область має вигідне розташування щодо сировинних і промислових баз Придніпров'я, Криворіжжя, Криму. Це територія високого рівня економічного розвитку зі складним комплексом виробництв, таких як електроенергетика, кам'яновугільна промисловість, чорна металургія, важке, електротехнічне і транспортне машинобудування, коксохімія, виробництво мінеральних добрив, содова, цементна і скляна промисловість. Донецька область має вигідне поло-ження стосовно сировинних баз Російської Федерації. Впершу чергу це нафто-газоносні райони Кавказу, а також ресурси Уралу. Також варто відмітити, що Донецька область має особливо вигідне положення, стосовно Подніпровя, оскільки ресурсні бази регіонів мають взаємодоповнюючий характер і близьке розташування.

Негативною рисою мажна зазначити, те що крім Росії в області немає близьких сировинних баз нафти та газу, і Росія є монополістом в даній сфері, а ці ресурси мають велике значення для економіки області.

Вихід до Азовського моря та наявність порту Маріуполь, наближають сировинні бази Російкої Федерації, країн Чорноморського басейну, та країн Середземноморського басейну.

Донецька область має вигідне положення стосовно ринків збуту. Насамперед це Українські регіони та Російська Федерація. Вигідним є положення стосовно ринків країн СНД та центральної Європи. Завдяки наявності виходу до моря, стають більш доступними ринки країн Чорноморського та Середземноморського басейнів. Також вигідним є близькість ринків високорозвинених країн Західної Європи, а також країн Азії. Донецька область здійснює експортні операції в 191 країну світу. На рис. 2. відображено географічну структура зовнішньої торгівлі товарами Донецької області за січень–червень 2012 р. З діаграми видно, що найбільше товарів експортується в Азію, Країни СНД та Європу.

Рис. 1.2. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами

Донецької області за січень–червень 2012 р.

(побудовано автором за данними [12])

Що стосується зміни ЕГП в часі то потрібно зазначити, що найбільших змін воно зазнало в 1991 році коли перестав існувати СРСР і Україна стала незалежною державою. В Донецької області з’явився державний кордон, було втрачено багато економічних зв’язків з країнами колишнього СРСР. Наступні декілька років характеризуються спадом економічних зв’язків, що було пов’язано з періодом нестабільності і спаду економіку (додаток А.1). В На рис. 1.3. показано динаміку змін в географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами Донецької області за 1996–2011 рр. З графіка можна побачити, що на початку 2000-х років Донецька область починає освоювати нові ринки збуту продукції, особливо це стосується країн Азії, Європи та країн СНД. В 2008 році простежується значний спад експорту в країни Європи, та СНД оскільки вони значно постраждали від світової кризи.

Рис. 1.3. Динаміка змін в географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами Донецької області за 1996–2011 рр.

(побудовано автором за даннимих [12])

Підбиваючи підсумки можна зазначити, що Донецька область вцілому має вигідне економіко-географічне положення. Вона має вигідне транспортне положення, широкий доступ до сировинних баз та ринків збуту сусідніх регі-онів, та інших країн. Значно цьому сприяє вихід до Азовського моря.

На мою думку, особливо потрібно відмітити виняткове взаємодоповнююче розта-шування області по відношенню до Подніпров’я.