2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
Бур'яни утруднюють роботу сільськогосподарських машин, є посередниками поширеня шкідників, затіняють культурні рослини, забирають з грунту у 2-3 рази більше вологи, ніж культурні рослини, зменшуюь площу розростання і мінерального живленя, пригнічують ріст рослин, знижують урожай с.г. культур.
За різними ознаками існує кілька класифікацій бур’янів. Серед них найбільше зустрічаються:
рудеральні (смітникові) – на смітникках, біля заборів, на узбіччях доріг та інших місцях біля житла людини, це – лопух, кропива, чортополох, спо та інші;
сегетальні (польові) - в посівах сільськогосподарських культур;
лучні – на луках і пасовищах;
лісові – поширюються на вирубках лісу.
Разом з тим, така класифікація має умовний характер, через що цілий ряд видів бур’янів можуть переходити з однієї в іншу групу.
Крім того, сегетальні бур’яни по приуроченості до оброблювальних земель поділяються на:
спеціалізовані – види, які зустрічаються в посівах окремих культур. Так, наприклад, у посівах льону – пажитниця польова, рижій льоновий; проса – мишій сизий, мишій зелений; пшениці – пажитниця п’янка; конюшини – повитиця конюшинна та інші;
- не спеціалізовані – види, що поширені в посівах багатьох сільськогосподарських культур.
За походженням бур’яни поділяють:
апофіти – місцеві;
адвентивні – пришельці.
Найбільш практичне значення має класифікація, що побудована на врахуванні близьких особливостей бур’янів, таких як: спосіб живлення, тривалість життя, спосіб розмноження та життєвий цикл розвитку.
За способом живлення рослини бур’янів поділяють на три групи (таб.1):
паразити не зелені;
напівпаразити зелені;
не паразити зелені.
За тривалістю життя вони поділяються на:
малорічні – група рослин, які розмножуються переважно насінням, живуть не більше двох років і за життя плодоносять лише один раз. Після утворення насіння рослини відмирають;
багаторічні – цикл розвитку життя яких перевищують два роки, плодоносять щорічно, розмножуються насінням і вегетативними органами.
ефемери – рослини з дуже коротким періодом розвитку (1,5-2 місяці), які упродовж вегетаційного періоду здатні давати кілька поколінь. В Україні найпоширеніші зірочник середній, тонконіг однорічний і люцерна маленька;
ярі – рослини, цикл розвитку яких починається весною і завершується у цьому ж році. Осінні сходи бур’янів цієї групи не здатні перезимовувати і гинуть навіть під час перших осінніх приморозків.
озимі – рослини, які здатні утворити насіння після проходження зимового періоду, зимуючи у фазі розетки. Засмічують переважно посіви озимих культур, багаторічних трав. Життєвий цикл розвитку співпадає з циклом розвитку озимих культур. Переважаючими бур’янами цієї групи є стоколос житній, стоколос польовий, мітлиця звичайна;
зимуючі – рослини, для яких умови перезимівлі не обов’язкові і життєвий цикл розвитку може відбуватися по типу ярих або озимих, залежно від періоду проростання. До цієї групи належать: волошка синя, грицики звичайні, талабан польовий, ромашка непахуча, злинка канадська та ін..;
дворічні – для повного життєвого циклу потребують два роки. У перший рік накопичують в коренях поживних речовин, а на другий рік формують стебло з квітками і насінням. Домінуючими представниками є: буркун білий, буркун жовтий, будяк пониклий, синяк звичайний, липучка відстовбурчена, блекота чорна та ін.;
- Білет № 1
- 1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- 2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- 3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- Білет № 2
- 1. Біотичні та антропогенні фактори.
- 2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- 3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- Білет № 3
- 1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- 2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- 3. Кругообіг речовин в агросфері.
- Білет № 4
- 1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- 2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- 3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- Білет № 5
- 1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- Властивості біоценозів
- 2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- 3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- Білет № 6
- 2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- 3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- Білет № 7
- 1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- 2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- 3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- Білет 8
- 1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- 2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- 3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- Білет 9
- 1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- 2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- 3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- Білет 10
- 1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- 3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- Білет 11
- 1. Способи зберігання гною.
- 2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- 3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- Білет 12
- 2. Види використання тваринного світу.
- 3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- Білет 13
- 1 Види зрошень в сільському господарстві
- 3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- Білет 14
- 2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- 3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- Білет №15
- 1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- 2. Прийоми рекультивації грунтів.
- 3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- Білет №16
- 1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- 2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- 3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- Білет №17
- 1. Складові частини агрофітоценозу.
- 2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- 3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- Білет №18
- 1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- 2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- 3. Меліорація. Види меліорації.
- Білет №19
- 1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- 2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- 3. Вермикультура та перспективи її використання.
- Білет №20
- 1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- 2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- 3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- Білет №21
- 1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- 2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- 3. Рекультивація земель. Види.
- Білет №22
- 1. Маловідходні і безвідходні технології.
- 2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- 3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- Білет №23
- 1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- 2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- 3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- Білет №24
- 1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- 2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- 3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- Білет №25
- 1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- 2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- 3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- Білет №26
- 1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- 2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- Кругообіг азоту
- 3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- Білет №27
- 1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- 2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- 3. Основи екологічної експертизи.
- Білет №28
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.