2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
Суходіл, суша — частина земної поверхні, що не вкрита морями й океанами (материки й острови). До суходолу не належать внутрішні водойми: озера йводосховища.
Загальна площа суші на Землі — понад 149 млн км² (29,2% поверхні). Середня висота над рівнем моря — 875 метрів, максимальна — 8 848 м (Джомолунгма).
Деграда́ція ґрунті́в — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів.
Деградація земель — природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.
При всіх способах землекористування найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Неправильне землекористування посилює дію еродувальних факторів. Ерозія ґрунтів відбувається на всіх континентах світу.
Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини.
Геологічна ерозія ─ це природний процес, який відбувається протягом геологічних епох і завдяки якому сформувався сучасний характер земної поверхні. Головні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію і опади, вітер, крутизна схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і землетруси. В наших широтах ця ерозія не є небезпечною для сільського чи лісового господарства, бо швидкість процесу руйнування ґрунту дорівнює швидкості процесу ґрунтоутворення. Небезпечніший цей вид ерозії в пустелях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари ґрунту.
Шкоди народному господарству завдає водна та вітрова ерозія.
Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, талими та проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів, рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву.
Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найнебезпечніший у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.
Дуже небезпечна яружна ерозія. Ліквідувати її можна лише залісненням та будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд
При річковій ерозії внаслідок швидкої течії води зноситься ґрунт з дна річок і незакріплених берегів. Щоб запобігти цьому, треба оберігати лісові насадження в прирусловій смузі, закріплювати береги за допомогою спеціальних гідротехнічних прийомів.
Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневі шари ґрунту, розораного на великих площах. Локальна вітрова ерозія спостерігається і на безструктурних піщаних ґрунтах. Особливо небезпечні піски біля озер та на узбережжях морів, де часто дмуть сильні вітри.
Причиною вітрової ерозії, крім несприятливих кліматичних умов, є руйнування зернистої структури ґрунту внаслідок неправильного обробітку та відсутності надійного його захисту. Надмірне випасання худоби в посушливих степах, яке призводить до знищення дернини, теж може спричинити вітрову ерозію.
- Білет № 1
- 1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- 2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- 3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- Білет № 2
- 1. Біотичні та антропогенні фактори.
- 2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- 3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- Білет № 3
- 1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- 2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- 3. Кругообіг речовин в агросфері.
- Білет № 4
- 1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- 2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- 3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- Білет № 5
- 1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- Властивості біоценозів
- 2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- 3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- Білет № 6
- 2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- 3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- Білет № 7
- 1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- 2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- 3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- Білет 8
- 1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- 2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- 3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- Білет 9
- 1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- 2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- 3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- Білет 10
- 1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- 3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- Білет 11
- 1. Способи зберігання гною.
- 2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- 3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- Білет 12
- 2. Види використання тваринного світу.
- 3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- Білет 13
- 1 Види зрошень в сільському господарстві
- 3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- Білет 14
- 2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- 3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- Білет №15
- 1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- 2. Прийоми рекультивації грунтів.
- 3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- Білет №16
- 1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- 2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- 3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- Білет №17
- 1. Складові частини агрофітоценозу.
- 2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- 3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- Білет №18
- 1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- 2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- 3. Меліорація. Види меліорації.
- Білет №19
- 1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- 2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- 3. Вермикультура та перспективи її використання.
- Білет №20
- 1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- 2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- 3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- Білет №21
- 1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- 2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- 3. Рекультивація земель. Види.
- Білет №22
- 1. Маловідходні і безвідходні технології.
- 2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- 3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- Білет №23
- 1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- 2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- 3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- Білет №24
- 1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- 2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- 3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- Білет №25
- 1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- 2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- 3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- Білет №26
- 1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- 2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- Кругообіг азоту
- 3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- Білет №27
- 1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- 2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- 3. Основи екологічної експертизи.
- Білет №28
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.