Шляхи підвищення родючості чорноземів
Найважливішою задачею в умовах сільськогосподарського виробництва на чорноземних грунтах є максимальне використання їх високої потенціальної родючості. Основні заходи в рішенні цієї проблеми – найбільш раціональні прийоми обробітку, накопичення і правильного використання вологи, внесення добрив, покращення структури грунту, покращення структури посівних площ, введення найбільш цінних і високоврожайних культур і сортів.
Центральними питаннями збільшення ефективної родючості чорноземних грунтів є накопичення вологи в грунті та її раціональне використання. Найбільш гостро ці питання стають в підзонах розповсюдження звичайних і південних чорноземів. До таких заходів відносяться правильні прийоми обробітку, направлені на максимальне накопичення та збереження вологи в грунті: введення чистих парів, рання глибока оранка, коткування та своєчасне боронування грунтів, обробіток впоперек схилів.
Чорноземні грунти, незважаючи на високу їх потенціальну родючість, ефективно відповідають на використання добрив. При використання азотних добрив в умовах кожного підтипу треба мати на увазі те, що їх ефективність збільшується від глинистих і важкоглинистих грунтів до легкосуглинкових і супіщаних. Це пояснюється кращою нітрифікаційною здатністю чорноземних грунтів важкого механічного складу, що є наслідком порівняно великого вмісту перегною та кращої агрегатністю. Особливе значення має застосування фосфорнокислих добрив на карбонатних і солонцюватих чорноземах, так як ці грунти бідні на рухомий фосфор. Тут найкращий ефект дає рядкове внесення гранульованого суперфосфату. Застосування калійних добрив на чорноземах перш за все необхідне під такі культури, як цукрові буряки, соняшник, тютюн.
Універсальним добривом на чорноземних грунтах є перегній, особливо на чорноземах легкого механічного складу, і преш за все під зернові кульутри (пшениця, кукурудза), цукрові буряки та картоплю.
- Від авторів
- 2. Вступ
- 3. Відомості про господарства, де проводилася практика
- Коротка історія дослідження грунтів, в тому числі і в учгоспі “Комуніст”
- Оподзоленниє суглинні і супіщані грунти на лесових і нелесових породах
- Ландшафтні особливості території, на якій вивчались грунти Лісостепу (клімат, геологія, гідрологія, гідрохімія, материнські породи, рельєф, рослинний світ тощо)
- Основи польової діагностики грунтів
- 6.1 Морфологічні ознаки
- 6.2 Номенклатура і символи (індекси) генетичних горизонтів
- 6.3 Різноманіття типів лісу України
- Агрогенетична характеристика вивчених грунтів і прийоми їх окультурення, та раціонального використання
- 7.1 Коротка загальна характеристика грунтів Лісостепу України.
- 7.2 Номенклатурний список грунтів південно-східного лісостепу України на прикладі учгоспу хдау “Комуніст” та поп “Тернівське” Чугуївського району.
- 7.3 Основні типи ґрунтотворення
- 2.3.1. Дерновий (гумусово-акумулятивний) процес ґрунтотворення
- Агрохімічна характеристика чорноземів.
- Агрохімічна характеристика сірих лісових грунтів.
- Агрохімічна характеристика солоді.
- Агрохімічна характеристика болотних грунтів.
- Шляхи підвищення родючості грунтів.
- Шляхи підвищення родючості чорноземів
- Шляхи підвищення родючості опідзолених грунтів.
- Шляхи підвищення родючості солонцьових грунтів.
- Шляхи підвищення родючості болотних грунтів
- Перспективні моделі окультурювання грунтів в поліваріантних умовах господарювання.
- Перспективи сільськогосподарського використання землеробського фонду на прикладі деяких районів Харківщини (дані академіка ю.В.Будьоного з співавторами), тас га/%.
- Висновки та рекомендації