1.4 Кліматичні умови

Кліматичні умови Лісостепу змінюються в меридіональному і широтному напрямках. На цю територію надходить за рік 100--110 ккал/см2

сонячної радіації, з яких лише половина поглинається земною по верхнею й витрачається на турбулентний теплообмін між ґрунтом і атмосферою, на випаровування вологи. З просуванням на схід знижуються витрати тепла на випаровування внаслідок зменшення кількості опадів і зростання сухості повітря. Середньорічні витрати тепла на випаровування змінюються від 35 ккал/см2 на заході до 29 ккал/см2 на сході, а величини турбулентного теплообміну за цей же період відповідно становлять 8 і 12 ккал/см2. У посушливі й вологі роки співвідношення між витратами тепла на випаровування і турбулентним теплообміном між земною поверхнею і атмосферою може відрізнятися від середнього.

Із заходу на схід у Лісостепу спостерігається також зростання річних амплітуд температури повітря і ґрунту (як середніх, так і абсолютних), що є результатом підвищення в цьому напрямку літніх температур і зниження зимових. Отже, в західних районах зони середньомісячна температура повітря протягом року змінюється від мінус 4 до плюс 18 °С, то у східних районах -- від мінус 7--8 до плюс 20--21 °С. Абсолютні мінімуми й максимуми температури повітря відповідно становлять: мінус 32--36 та плюс 37--38 °С на заході і відповідно 39 та 39--40 °С на сході зони. Сума активних температур змінюються від 2400 °С у західних районах до 2600--2800 °С у східних. Тривалість безморозного періоду зменшується від 180--190 днів на заході до 160--150 днів на сході зони.

Чергування лісових масивів і сільськогосподарських угідь, височин і низовин обумовлює певний мікроклімат на цих територіях: різкі контрасти в розподілі температури, атмосферних опадів, швидкості і напрямку вітру тощо. Різний тепловий режим проявляється у зміні температур на різних діяльних поверхонь (ліс і сільськогосподарські угіддя, водна поверхня і суша, схили різної крутизни та експозиції).

Тривалість і інтенсивність відлиг зменшуються із заходу на схід і обумовлена атлантичними повітряними масами. Коефіцієнт зволоження Висоцького-Іванова в Лісостепу України становить близько одиниці.

Лісостепова зона в цілому має сприятливі умови для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Проте негативною рисою клімату є нестійкість зволоження внаслідок чергування вологих і посушливих років, причому ступінь посушливості та її ймовірність зростають із заходу на схід. Так, якщо на заході Лісостепу за теплий період року в середньому випадає 500--600 мм опадів, то на сході їх буває лише 350--400 мм. Якщо західні райони Лісостепу в окремі роки зовсім не зазнають згубного впливу суховіїв, то у східних районах вони в середньому бувають понад 15 днів. Важливим показником посушливості клімату є тривалість бездощових періодів. У Лісостепу вони можуть тривати від 20--30 днів на заході зони до 50--60 -- на сході. Для забезпечення сільськогосподарських угідь додатковою вологою в Лісостепу вживають такі заходи, як снігозатримання, насадження полезахисних лісових смуг, зрошення. За даними Гребінської метеорологічної станції середньорічна кількість опадів становить 523 мм з коливанням по місяцях від 14 до 138 мм.

Таблиця 1.

Сніговий покрив: грудень - 12 см, січень. - І8 см, лютий -- 24 см. Найменша висота снігового покриву досягає 6 см, найбільша 39 см. Однак, в більшості років сніговий покрив значно менший 4 - 20 см, середня дата появи снігового покриву - друга декада листопада. Стійкий сніговий покрив встановлюється починаючи і грудня місяці. Сходить сніг в середньому в третій декаді березні.

Таблиця 2.

З наведених даних видно, що найхолодніший місяць - грудень, а найтепліший - липень, абсолютний максимум температури +35 єС, абсолютний мінімум ? -18 єС. Коливання середніх температур 72 єС, що вказує на значну континентальність клімату. Дата останніх заморозків (в середньому) 9.05 з коливаннями від -1 єС до -3 єC. Дата перших заморозків 9.10 з коливаннями (в середньому) 78 см з коливаннями від 30 см до 65 см (найбільше 143 см). Перехід середньодобової температури повітря через 5 єС весною (в середньому) 12 єС з коливаннями від 10 єС до 15 єС. Перехід середньодобової температури повітря через 5 єС восени (в середньому 7 єС коливаннями від 6 єС до 8 єС.

Клімат як показник багаторічного режиму погоди є складовою природного процесу через вплив сонячної радіації, теплового режиму, зволоження, які виражаються конкретними загальними показниками співвідношення радіаційного, теплового, водного співвідношення. Клімат обумовлює загальний розподіл рослинного і тваринного світу на поверхні Землі. Взаємозвязок рослинного, тваринного світу як факторів грунтотворення впливає на загальний розподіл ґрунтів. В цьому полягає непрямий вплив клімату на процеси грунтотворення. Безпосередній вплив клімату полягає в забезпеченні ґрунту енергією і в значній мірі вологою. Від кількості тепла та вологи за рік, їх розподілу по сезонах року залежить розвиток грунтового процесу. Вітер впливає на газообмін в ґрунтах та їх висушування, а також на переміщення дрібних частинок у вигляді пилу.

Кількість атмосферних опадів, їх розподіл по сезонам року значно впливають на процеси грунтотворення. Вода, як розчинник, як середовище, де проходять різні реакції, як складова частина хімічних сполук відіграє важливу роль у грунтотворенні.