1.6 Гідрологія і гідрографія території

На території господарства знаходиться річка Удай. Найбільша права притока р. Сула (басейн Дніпра). Бере початок з болота поблизу с. Рожнівка Чернігівської області. Тече Придніпровською низовиною. Довжина - 327 км. Площа басейну - 7030 км². Річище звививисте. Ширина річища 20-25 км. Глибина річки 3 км. Дно зрідка піщане, але частіше мулисте і глибоке. Падіння річки - 0,2 м/км. Живлення мішане: дощове, снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у другій половині березня. Долина трапецієвидна, терасована, шириною до 2,5-3 км. Береги асиметричні: правий підвищений, лівий - пологий, як правило, дуже заболочений.

Заплава двостороння, значно заболочена, на окремих ділянках осушена.

Основні притоки: Перевід (права), Іченька, Смож, Лисогір (ліві).

Використовується для технічного і побутового водопостачання.

На рівнинних ділянках плато поверхневі стічні води розподіляються більш - менш рівномірно, тому грунти краще зволожуються. Але у звязку з розчленованістю плато балками, значна частина атмосферних опадів стікає по схилам, викликаючи ерозію ґрунтів, замулювання природних кормових угідь.

На схилах крутизною 1?3є стік незначний, тому тут грунти зволожуються краще, а на схилах крутизною 3?5є і 5?7є і більше поверхневі води через значний стік слабо проникають у глиб грунту і зволожують його на незначну глибину.

Агротехнічні заходи по підвищенню родючості земель повинні бути направленні на максимальне зменшення поверхневого стоку, нагромадження та збереження вологи та покращення водно - фізичних властивостей ґрунтів.

1.7. Господарська діяльність людини

Рівнинний рельєф та сприятливі агрокліматичні умови створюють відповідні передумови для розвитку сільського господарства.

Для Чорнухинського району характерна найменша розораність ґрунтів у Полтавскій області в цілому. Це зумовлено значною еродованістю земель.

Основними джерелами забруднення ґрунтів нітратами є мінеральними добривами та рідкі стоки тваринницьких комплексів. Не сорбуючись ґрунтом, нітрати легко можуть змиватися водами поверхневого стоку, мігрують в інші шари ґрунту до підґрунтових вод, спричиняючи таким чином їх забруднення. Небезпечний вплив на грунт мають пестициди, що вносяться у грунт разом з мінеральними добривами. Пестициди забруднюють грунт не властивими йому сполуками, пригнічуючи його біологічну активність. Багато видів пестицидів мають виражені мутагенні та канцерогенні властивості та можуть спричиняти небезпеку появи мутації та інтоксикації. Залишкові кількості пестицидів у грунті можуть мігрувати у рослини та негативно впливати на здоровя людини. В грунтах даного господарства не виявлення перевищень ГДК залишкових кількостей пестицидів. Загальний рівень залишкових кількостей пестицидів по території області відповідає мінімально дефектованій кількості.

В умовах інтенсивного використання сільськогосподарського виробництва людина та засоби її впливу на навколишнє середовище, в тому числі і на грунт (машини, добрива, осушення, засоби хімічного захисту рослин, забруднення виробничими відходами та викидами, техногенні порушення), призводять до значної зміни природних екологічних систем.

Природні цілинні ґрунти за час їх використання у сільськогосподарському виробництві перебувають значних змін, що вони з обєкта та предмета пращі все більше стають продуктом праці. Інтенсивний обробіток ґрунту, органічні та мінеральні добрива призводять не тільки до зміни хімічних, фізичних, та біологічних ознак ґрунту, але до змін морфологічних ознак. Під дією окультурювання ґрунтів змінюється їх водний, повітряний, поживний режим. Знищуючи складені стійкі природні екологічні системи (ліса, лугів, степів) та за заміну їх на менш стійкі агроекосистеми, людина тим самим сприяє зміні ґрунтотворного процесу. Діяльність людини направлена на створювання культурних, високо родючих ґрунтів там, де вони мають низьку родючість та на підтримання високої продуктивності ґрунтів там, де їх природня родючість велика, але не вичерпна.

Великі прощі родючих земель відводяться із сільського господарського використання для будівля населених пунктів, промислових обєктів, при відкритих способах добутку корисних копалин, при прокладенні трубопроводів, при будівлі транспортних магістралей, ліній електропередач. Бережне ставлення до землі як до найціннішому національному багатству потребує обовязкової рекультивації технічно порушених площ ґрунтового покриву, відновлення природних ландшафтів з умова більш раціонально використання та організації території.