1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
Методи екології умовно поділяють на три основні групи: спостереження в природі, експеримент і моделювання.
Агроекологічні дослідження зазвичай є польовими (стаціонарними або маршрутними) і лабораторними.
Під час проведення польових досліджень агроеколог має змогу не тільки спостерігати за життєдіяльністю організмів у реальних умовах, а й широко використовувати природний і штучний експеримент, за якого організм завжди потрапляє в незвичні умови, виявляє окремі боки своєї життєдіяльності. У польових дослідах поєднані різні типи і методики досліджень. Наприклад, визначають видовий склад об'єктів живлення, ворогів, паразитів та інших організмів, з якими вид, що вивчається, знаходиться в тих чи інших взаємовідносинах.
У лабораторних умовах часто застосовують фізіологічні й агрохімічні методи (здебільшого для вивчення відношення організму, який досліджується, до абіотичних чинників). Проте основою агроекології є кількісні методи досліджень.
Розрізняють повний і вибірковий облік організмів, а також лінійний, ділянковий і об'ємний. Лінійний облік застосовують для реєстрування особин, що трапляються на маршруті, яких спостерігач визначив у межах видимості. Ділянковий - для підрахунку всіх організмів, які проживають на земній поверхні, дні водойм, паразитують на тваринах і рослинах, тощо. Об'ємний -залежно від товщини шару води і ґрунту.
Залежно від апарату дослідження абстрактні моделі поділяють на вербальні, графічні і математичні.
Вербальні моделі є суто словесними описами елементів і процесів екосистеми. Вони непридатні для дослідження й прогнозування систем, але в самому процесі моделювання відіграють важливу роль. Чим ближча вербальна модель до реальної, тим точніше вона відбиває суть екологічної системи, тим правильнішими виявляються створені на її основі матеріальні та інші моделі. Успіх конструювання вербальних моделей безпосередньо залежить від рівня екологічної освіти дослідника, точності використання ним термінів і понять екології.
Графічні моделі - це схематичні зображення компонентів системи і зв'язків між ними. Для дослідження екологічних і агроекологічних процесів досить широко застосовують абстрактні моделі. Ю.А. Злобін (1998) вважає основними видами моделей, які застосовують у дослідженнях, аналого-матеріальні, абстрактно-вербальні, абстрактно-математичні:
Математичні моделі описують екологічну систему одним чи кількома математичними виразами.
- Білет № 1
- 1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- 2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- 3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- Білет № 2
- 1. Біотичні та антропогенні фактори.
- 2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- 3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- Білет № 3
- 1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- 2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- 3. Кругообіг речовин в агросфері.
- Білет № 4
- 1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- 2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- 3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- Білет № 5
- 1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- Властивості біоценозів
- 2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- 3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- Білет № 6
- 2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- 3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- Білет № 7
- 1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- 2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- 3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- Білет 8
- 1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- 2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- 3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- Білет 9
- 1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- 2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- 3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- Білет 10
- 1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- 3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- Білет 11
- 1. Способи зберігання гною.
- 2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- 3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- Білет 12
- 2. Види використання тваринного світу.
- 3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- Білет 13
- 1 Види зрошень в сільському господарстві
- 3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- Білет 14
- 2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- 3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- Білет №15
- 1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- 2. Прийоми рекультивації грунтів.
- 3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- Білет №16
- 1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- 2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- 3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- Білет №17
- 1. Складові частини агрофітоценозу.
- 2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- 3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- Білет №18
- 1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- 2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- 3. Меліорація. Види меліорації.
- Білет №19
- 1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- 2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- 3. Вермикультура та перспективи її використання.
- Білет №20
- 1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- 2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- 3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- Білет №21
- 1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- 2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- 3. Рекультивація земель. Види.
- Білет №22
- 1. Маловідходні і безвідходні технології.
- 2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- 3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- Білет №23
- 1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- 2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- 3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- Білет №24
- 1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- 2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- 3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- Білет №25
- 1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- 2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- 3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- Білет №26
- 1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- 2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- Кругообіг азоту
- 3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- Білет №27
- 1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- 2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- 3. Основи екологічної експертизи.
- Білет №28
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.