logo search
Bilet_1_-28

Білет № 6

  1. Кліматичні фактори (промениста енергія, світло). Фотоперіодизм.

Основні кліматичні фактори середовища (світло, тепло, волога) здійснюють безпосередній вплив на рослини в основному через ґрунт.

Забезпеченість рослин теплом визначають сумою кліматичних і біоло- гічних температур; забезпеченість вологою оцінюють за сумою опадів і запа- сами продуктивної вологи в ґрунті. Для оцінювання умов перезимівлі рослин застосовують абсолютний мінімум температур повітря і ґрунту, суми міну- сових температур нижче 0,-5; -10 і -15 °С.

Світло впливає на біофотосинтетичну інтенсивність, динаміку росту рослин, урожайність та якість урожаю, на хід феноритміки, просторове розміщення рослин в агроекосистемі, її тепловий та водний режими.

За реакцією на інтенсивність освітлення сільськогосподарські рослини поділяються на світлолюбні, тіньові і тіневитривалі.

До світлолюбних належать соняшник, кукурудза, цукрові буряки, рис, бавовник, соя, томати, огірки, баклажани, перець, кавун, гарбуз, диня.

До тіньових належать бобові трави, горох, цвітна капуста, петрушка.

Тіньовитривалі - більшість зернових і гречка - добре ростуть і розвиваються за різних умов освітлення.

Тепло. Джерелом тепла на земній поверхні є променева енергія сонця, а також тепло надр нашої планети. Залежно від забезпечення рослин теплом розрізняють тропічний, субтропічний, помірний та холодні пояси.

За відношенням до температури розрізняють такі екологічні групи рослин: теплолюбні, холодолюбні та мезотермні.

За низької температури коренева система розвивається краще, ніж надземна частина. Звідси значення ранньої сівби для підвищення зимостійкості. Пізня сівба сприяє кращому розвитку надземної частини, що важливо для боротьби з бур'янами.

За теплозабезпеченістю культури поділяються на: дуже ранні - сума ефек­тивних температур вище 10 °С менша 1200 °С; відносно ранні - 1200 - 1600 °С; середньоранні -1600 - 2200 °С; середні - 2200 - 2800 °С; серед- ньопізні - 2800 -3400 °С; пізні - 3400 - 4000 °С; дуже пізні - понад 4000 °С.

Для повного розвитку сільськогосподарські культури за вегетаційний період потребують різної кількості тепла. Так, сума середньодобових температур вище 10 °С становить для: озимого жита - 1700 - 2125 °С; вівса - 1940 - 2310 °С; картоплі – 1300 - 3000 °С; буряків - 2400 - 3700 °С; рису - 3000 - 4500 °С.

Фотрперіодизм – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви.