Шляхи підвищення родючості опідзолених грунтів.
Для окультурювання опідзолених грунтів, збільшення їх родючості та отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур необхідно провести комплекс агротехнічних та інших заходів, найбільш важливим з яких є: правильний обробіток грунту, застосування органічних та мінеральних добрив, вапнування грунтів, посів багаторічних трав, створення потужного окультуреного орного шару грунту, боротьба з перезволоженням грунтів, очистка грунтів від каміння.
Опідзолені грунти збіднені поживними речовинами, але достатньо зволожені, тому використання добрив дає тут високий ефект. Оскільки опідзолені грунти бідні на гумус, збагачення їх органічними речовинами позитивно впливає не лише на вміст поживних речовин і склад мікрофлори, але й на фізичні властивості грунту: покращується структура, аерація, вологоємкість. Крім гною велике значення в підвищенні родючості торф`яно-перегнійні , торф`яні та інші компости.
Серед мінеральних елементів найбільшу нестачу рослини відчувають в азоті та фосфорі, менше в калії. На деяких грунтах під окремі культури є ефективними добрива, які містять Mn, Mo, Cu, B та інші мікроелементи.
На кислих грунтах використовують фосфоритне борошно, яке на нейтральних або лужних грунтах не дає відповідного ефекту. Пояснюється це тим, що фосфор фосфоритного борошна знаходиться у формі нерозчинного трьох заміщеного фосфату кальцію Са3(РО4)2, недоступного або малодоступного для рослин. На кислих грунтах під впливом потенційної кислотності він переходить в розчинне становище (СаНРО4або Са(Н2РО4)2) і використовується рослинами. На нейтральних і лужних грунтах цього не відбувається.
Для збагачення грунтів необхідними мікроорганізмами і поліпшення умов живлення сільськогосподарських культур необхідно використовувати бактеріальні добрива (нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин та інші). найкращий результат їх використання можливий на грунтах, багатих органічними речовинами при слабокислій та нейтральній реакції.
- Від авторів
- 2. Вступ
- 3. Відомості про господарства, де проводилася практика
- Коротка історія дослідження грунтів, в тому числі і в учгоспі “Комуніст”
- Оподзоленниє суглинні і супіщані грунти на лесових і нелесових породах
- Ландшафтні особливості території, на якій вивчались грунти Лісостепу (клімат, геологія, гідрологія, гідрохімія, материнські породи, рельєф, рослинний світ тощо)
- Основи польової діагностики грунтів
- 6.1 Морфологічні ознаки
- 6.2 Номенклатура і символи (індекси) генетичних горизонтів
- 6.3 Різноманіття типів лісу України
- Агрогенетична характеристика вивчених грунтів і прийоми їх окультурення, та раціонального використання
- 7.1 Коротка загальна характеристика грунтів Лісостепу України.
- 7.2 Номенклатурний список грунтів південно-східного лісостепу України на прикладі учгоспу хдау “Комуніст” та поп “Тернівське” Чугуївського району.
- 7.3 Основні типи ґрунтотворення
- 2.3.1. Дерновий (гумусово-акумулятивний) процес ґрунтотворення
- Агрохімічна характеристика чорноземів.
- Агрохімічна характеристика сірих лісових грунтів.
- Агрохімічна характеристика солоді.
- Агрохімічна характеристика болотних грунтів.
- Шляхи підвищення родючості грунтів.
- Шляхи підвищення родючості чорноземів
- Шляхи підвищення родючості опідзолених грунтів.
- Шляхи підвищення родючості солонцьових грунтів.
- Шляхи підвищення родючості болотних грунтів
- Перспективні моделі окультурювання грунтів в поліваріантних умовах господарювання.
- Перспективи сільськогосподарського використання землеробського фонду на прикладі деяких районів Харківщини (дані академіка ю.В.Будьоного з співавторами), тас га/%.
- Висновки та рекомендації