Шляхи підвищення родючості солонцьових грунтів.
Солонці – значний резерв розширення сільськогосподарських угідь в нашій країні. Але без корінного поліпшення вони непридатні для освоєння, так як характеризуються низькою родючістю. Тому найбільш ефективним заходом підвищення родючості солонцьових грунтів є заміна натрію на кальцій гіпсу або іншої кальцієвмісної солі.
Гіпсування – найбільш ефективний засіб підвищення родючості солонців з содовим засоленням, що відрізняються значним вмістом поглиненого натрію та значної лужності грунтового розчину. Гіпсування дозволяє різко покращити водно-фізичні та хімічні властивості солонців.
Дозу гіпсу визначають за вмістом обмінного натрію, що звичайно складає для лучних солонців з содовим засоленням біля 8-10 т/га, для лучно-степових та степових хлоридно-сульфатних солонців – 3-5 т/га. Кількість гіпсу, необхідної для заміни надлишку поглиненого натрію кальцієм, визначають за формулою:
CaSO4•2H2O = 0,086 (Na•0,05T) Нп•dс, де
Na – вміст поглиненого натрію, в мг-екв на 100 г грунту;
Т – ємність поглинання, в мг-екв на 100 г грунту (0,05Т – при розрахунку норм гіспу допускають, що 5% натрію від ємності поглинання може залишатися у грунті, так як така його кількість не викликає негативного впливу на рослини);
Нп – глибина орного шару, в см ;
dс - об`ємна вага солонцьового горизонту;
0,086 – значення 1 мг-єкв гімсу, в г.
В систему агромеліоративних заходів по корінному поліпшенню солонців, крім глибокого обробітку входять внесення органічних та мінеральних добрив, а також травосіяння на фоні зрошення.
Органічні добрива активізують мікробіологічну діяльність та покращують фізичні властивості солонців, збагачують їх елементами живлення. Найбільш позитивно впливає на солонцьові грунти внесення органічних добрив (перегною) разом з мінеральними. З мінеральних добрив в першу чергу вносять азотні та фосфорні.
- Від авторів
- 2. Вступ
- 3. Відомості про господарства, де проводилася практика
- Коротка історія дослідження грунтів, в тому числі і в учгоспі “Комуніст”
- Оподзоленниє суглинні і супіщані грунти на лесових і нелесових породах
- Ландшафтні особливості території, на якій вивчались грунти Лісостепу (клімат, геологія, гідрологія, гідрохімія, материнські породи, рельєф, рослинний світ тощо)
- Основи польової діагностики грунтів
- 6.1 Морфологічні ознаки
- 6.2 Номенклатура і символи (індекси) генетичних горизонтів
- 6.3 Різноманіття типів лісу України
- Агрогенетична характеристика вивчених грунтів і прийоми їх окультурення, та раціонального використання
- 7.1 Коротка загальна характеристика грунтів Лісостепу України.
- 7.2 Номенклатурний список грунтів південно-східного лісостепу України на прикладі учгоспу хдау “Комуніст” та поп “Тернівське” Чугуївського району.
- 7.3 Основні типи ґрунтотворення
- 2.3.1. Дерновий (гумусово-акумулятивний) процес ґрунтотворення
- Агрохімічна характеристика чорноземів.
- Агрохімічна характеристика сірих лісових грунтів.
- Агрохімічна характеристика солоді.
- Агрохімічна характеристика болотних грунтів.
- Шляхи підвищення родючості грунтів.
- Шляхи підвищення родючості чорноземів
- Шляхи підвищення родючості опідзолених грунтів.
- Шляхи підвищення родючості солонцьових грунтів.
- Шляхи підвищення родючості болотних грунтів
- Перспективні моделі окультурювання грунтів в поліваріантних умовах господарювання.
- Перспективи сільськогосподарського використання землеробського фонду на прикладі деяких районів Харківщини (дані академіка ю.В.Будьоного з співавторами), тас га/%.
- Висновки та рекомендації