4. Вимоги до оформлення магістерської дипломної роботи

Магістерську дипломну роботу оформлюють по мірі написання окремих розділів і пунктів. Перед текстом магістерської дипломної роботи розміщують титульний аркуш, завдання на магістерську дипломну роботу, анотацію, реферат, зміст і перелік умовних позначень. Текст, рисунки, таблиці, формули, додатки та посилання оформлюють у порядку, який вказано в Держстандарті ДСТУ 3008-95 ”Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Магістерська дипломна робота має відповідати наступним основним вимогам.

Нумерація. Сторінки магістерської дипломної роботи мають бути пронумеровані в правому верхньому куті арабськими цифрами без знака № та крапки в кінці. До загального обсягу магістерської дипломної роботи не входять список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів магістерської дипломної роботи підлягають суцільній нумерації. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки).

На титульному листі та листі із завданням нумерація не проставляється, але вони включаються у загальну нумерацію сторінок.

Підготовлена магістерська дипломна робота подається у зброшурованому вигляді. Текст роботи розбивається на розділи, які теж нумеруються арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова Розділ, після номера крапку не ставлять (РОЗДІЛ 2).

Питання нумерують у межах кожного розділу. Номер питання складається з номера розділу і порядкового номера питання, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третє питання другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, питання, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього питання першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації, таблиці і формули. Цифровий матеріал подають у вигляді таблиць, діаграм, рисунків. Таблиці, рисунки вміщують у тексті, в якому вперше про них згадується і розташовують на сторінці так, щоб було зручно читати. Ілюстрації чи таблиці повинні відповідати тексту. Вони мають окрему порядкову нумерацію (в межах розділу). При цьому ілюстрації чи таблиці слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за часовою стрілкою. Не рекомендується включати в роботу рисунки чи таблиці, розмір яких перевищує стандартний формат (210х297мм). Усі графічні частини таблиць і рисунків виконуються в одному кольорі, всі лінії мають бути однієї товщини.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов’язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею.

Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис, який зазвичай має такі основні елементи:

• найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

• порядковий номер ілюстрації;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

При наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після рисунку перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: прямий взаємозв’язок між показниками;

зворотний зв’язок.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею та наводиться жирним шрифтом (підзаголовок, якщо він самостійний, пишеться з великої літери, а якщо входить в одне речення із заголовком, - з малої), і порядковий номер, що вказується в правому верхньому куті над заголовком. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Слово “таблиця” і заголовок пишуть з великої літери і не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат, або присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику.

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути по можливості короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними.

Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Графу “№ п/п” у таблицю вводити не потрібно.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

• цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

• в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

• якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом «те саме», а далі - лапками;

• замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

• якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

• якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн.., см тощо), то її розміщують над таблицею;

• цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

• якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовж. табл.1.2.